Коломийсько-Чернівецька єпархія УГКЦ

У Коломийсько-Чернівецькій єпархії стартувала акція "Допоможи Святому Миколаю прийти до дітей-сиріт"

Щороку БФ "Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії" проводить масштабну акцію, присвячену найулюбленішому святу дитинства, під назвою "Допоможи Святому Миколаю прийти до дітей-сиріт".

Вже розпочалася копітка праця, щоб близько півтори тисячі дітей отримали свої омріяні подарунки на свято Миколая. Щоб втілити всі плани, потрібно допомога небайдужих людей.

Організатори акції "Допоможи Святому Миколаю прийти до дітей-сиріт" усвідомлюють, що країна перебуває у стані війни і великі ресурси спрямовуються на допомогу українській армії, але вони водночас сподіваються, що чуйні серця небайдужих вірян Коломийсько-Чернівецької єпархії не залишать жодної потребуючої дитини без омріяного подарунка.

Цього року планується, що подарунки отримають діти з десяти інтернатів Івано-Франківської та Чернівецької областей. Традиційно Миколай завітає до дітей з кризових та багатодітних сімей. Діти з сімей переселенців та учасників АТО також отримають подарунки.

Кошти на подарунки збираються традиційними шляхами: через скриньки, розставлені по церквах міста та по цілій єпархії. Люди також можуть допомогти, принісши нові речі та іграшки у Карітас, або взяти листа від дитини.

Кожна дитина щиро вірить у Миколая, тому довіряє у листі до нього найпотаємніші мрії і побажання. Для когось це новий одяг чи іграшки, хтось мріє про телефон, а дехто просто сподівається на милосердя від Святого і просить в нього здоров’я для своєї родини та миру для країни.

 

4 грудня - Введення в храм Пресвятої Богородиці

Святе Євангеліє нічого не говорить нам про подію уведення в храм. Основою цього празника, як і празника Різдва й Успення Божої Матері, є традиція Церкви й апокрифічні книги, передусім Протоєвангеліє Якова і Псевдоєвангеліє Матея "Про Різдво Пречистої Діви Марії". Звідси довідуємося, що батьки Пречистої Діви Марії святі Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що, як у них з'явиться дитина, то віддадуть її на службу Богові у храмі Єрусалима. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм донечку. І коли їй було три роки, то батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька святого Йоана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала багато років доти, доки, як доросла дівиця, не була заручена зі святим Йосифом.

Празник Введення належить до дванадцяти великих празників. Він має один день перед- і чотири дні попразденства. Про нього маємо згадки з V ст., але треба було аж кількасот літ, доки він став загальнопоширеним на усьому Сході. З проповідей на цей день царгородських патріярхів Германа (715-730) і Тарасія (784-806) з'ясовуємо, що празник Введення був встановлений у VIII ст. У Синайському Євангелії з VIII ст., яке подарував до синайського монастиря цісар Теодосій III (715-717), серед дванадцяти празників згадано і празник Введення. Цей празник є і в грецьких місяцесловах з IX століття. І з цього століття його знають і святкують усі. Синайський канонар з ІХ-Х ст. фіксує празник Введення під назвою: "Пресвятої Богородиці, яку привели в храм Божий, коли вона мала три роки". Типікон Великої Царгородської Церкви (ІХ-Х ст.), хоча не подає ані апостола, ані Євангелія на цей празник, але про 21 листопада так каже: "Собор святої Богородиці, яку батьки привели і передали у храм Господній від трьох літ". Евергетицький типікон з XI ст. має службу Введення з перед- і попразденством. Службу на цей празник уклав Григорій Нікомедійський (IX ст.), Василій Пагаріот і Сергій Святогорець.

На Захід празник Введення прийшов досить пізно - аж при кінці XIV століття, а в середині XV ст. поширився по всій Європі. І Захід святкує празник Введення того самого дня, що й Східна Церква - 21 листопада. У середньовіччі Введення в храм було улюбленою темою в іконографії.

Про ікону

Храм - одне з фундаментальних релігійних понять: домівка Бога серед людей. У Старому Завіті храм є місцем, обраним самим Богом, місцем благодаті, де під час посвячення з'являється слава Ягве у вигляді хмари, яка наповнює Святиню (див. 1 Цар. 8, 10-11). Зі всіх частин світу сюди йшли на прощу, щоб споглядати "обличчя Боже" (Пс. 42, 3).

В іконографії ці мотиви одержують Богородичне значення. Хмара, котра отінила гору Сіон, провіщає зіслання Святого Духа на Марію у Благовіщенні (див. Лк. 1, 35). І вступ до храму створює основу для апокрифічної оповіді, сповненої символічного значення. Розповідається, що у віці трьох років Богоматір прийшла до храму не на прощу, а щоб мешкати там постійно. Одержуючи поживу від ангела, вона працювала над виготовленням завіси для Святая Святих. Приведену родичами, її зустрічає священик Захарія, символ Старого Завіту. І він представляє Богові Матір Того, Кого потім Вона сама приведе до того ж священика.

Празник Введення у храм урочисто святкувався ченцями. Вони вбачали у ньому класичний приклад споглядання, класичним взірцем якого є Марія. Хліб, який приносять ангели - це th еоriа - бачення - Бога, наскільки воно можливе у цьому житті. Марія одержує цей хліб, працюючи над тканням покрову для Святині. Ще Ориген бачив у цьому покрові символ людськості Христа, крізь котру слід проникнути духовним поглядом, щоб відкрити у смиренній подобі божественність Слова. Людськість, яка для інших приховує Бога, для Марії відкриває Його.

Марію вводить в храм процесія дівиць із запаленими свічками: чистота серця та світло благодаті є обов'язковою умовою для пізнання Божих таїнств (див. Мт. 5, 8).

Іноді Пречисту зображають в ту мить, коли вона збирається піднятися на три сходини, які ведуть до храму: від th еоriа(споглядання) видимих речей перейти до споглядання невидимих, а насамкінець - до "богослов'я", споглядання Пресвятої Тройці.

Твердячи, що під час цієї події Богородиці було лише три роки легенда прагнула підкреслити, що духовна зрілість значно відрізняється від фізичної, і те, що втаєне від мудрих світу, може бути відкрите дітям (див. Лк. 10, 21).

Тропар та кондак

Тропар, глас 4: Днесь благовоління божого предзображення і спасення людей проповідання, у божому храмі Діва ясно з'являється і Христа всім предзвіщає. Їй і ми голосно закличмо: Радуйся, промислу Створителя сповнення.

Слава, і нині: Кондак, глас 4: Пречистий храм Спасів, дорогоцінна світлиця і Діва, священна скарбниця божої слави днесь уводиться в дім Господній, благодать з собою вводячи, що в Дусі божественнім, яку оспівують ангели божі: Вона є оселя небесна.

Послання святого апостола Павла до Євреїв 9,1-7

Браття, перший завіт мав також свої установи щодо служби і земну святиню. Бо зроблено перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься Святе. За другою ж завісою був намет, званий Святе Святих, із золотим жертовником кадила та з кивотом завіту, увесь покритий золотом; у ньому був золотий посуд з манною, розквітлий жезл Арона і таблиці завіту. А зверху над ним були херувими слави, що крильми отінювали престол. Але про те тепер не час говорити докладно. При такому влаштуванні всього, у перший намет входили завжди священики, виконуючи службу а в другий - раз на рік лиш архиєрей, і то не без крови, яку приносив за свої й людські провини.

Євангеліє від Луки 10, 38-42; 11, 27-28

В той час увійшов Ісус в одне село, і одна жінка, на ім'я Марта, прийняла Його в свій дім. А в неї була сестра, що звалась Марія, що і сівши у ніг Ісусових, слухала слова Його. А Марта клопоталась великою послугою і, станувши, сказала: Господи, чи не зважаєш, що сестра моя одну мене зоставила служити? Скажи отже їй, щоб мені помогла. І відповівши, Ісус сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся про многе. А одне є на потребу. Марія ж вибрала добру часть, що не відніметься від неї. І сталося, як Він це говорив, одна жінка, піднявши голос з народу, сказала Йому. Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди що Тебе кормили. Він же сказав: Отож блаженні ті, що слухають Боже слово і зберігають його.

 

Заклик Синоду Єпископів продовжувати безперервну молитву і піст за мир в Україні

Дорогі в Христі! Упродовж останніх місяців Українська Держава та наш народ переживають чи не найважчий період свого буття в новітній історії. Ми всі є свідками, а багато з нас і учасниками швидких суспільних перемін, що часто супроводжуються драматичними чи навіть трагічними подіями.

Однак, свідомі того, що немає нічого випадкового, за всім стоїть Господь, ми відчуваємо, що ці переміни сповнені надії, бо є провісниками народження, хоч і болісного, нової України. Поступово вмирають залишки радянського способу життя та приходить усвідомлення дійсної незалежності нашої країни. Перед обличчям новітніх небезпек народ України єднається у своїй готовності захищати Вітчизну, відстоювати її соборність та право кожного громадянина жити у вільній, демократичній та європейській державі.

У Святому Письмі ми знаходимо чимало описів драматичних моментів в історії Божого народу. Не один раз ізраїльтянам доводилося навіть зі зброєю в руках відстоювати право жити в обітованій, Богом даній землі. Утім, усі блага, які Господь дарував своєму народові, не були здобутками людини – її сили, багатства, політичної потуги чи союзів із могутніми сусідами. Усі перемоги над ворогами були виявом Божої могутності, свідченням того, що то сам Господь перемагає через зусилля своїх людей. Пригадаймо перемогу Давида над Голіятом (пор. 1 Сам. 17) чи ассирійську навалу на Єрусалим за часів царя Ахаза (пор. Іс. 7). Усвідомлюючи могутнє Боже втручання в хід історії свого народу, пророк Ісая виголошує: "Ось Бог – моє спасіння! Я уповаю і не боюся, бо Господь моя сила й моя пісня, Він - моє спасіння!" (Iс. 12, 2).

Подібний духовний досвід здобула кожна віруюча людина в Україні, яка, стоячи останніми місяцями в пості і молитві перед Божим обличчям, благала в Господа допомоги та заступництва перед силами зла, що опанували наш край. Початок оновлення влади в нашій державі, президентські вибори, які показали консолідацію українського суспільства і здатність народу брати на себе відповідальність за своє майбутнє, збереження міжрелігійного та міжнаціонального миру в країні - усе це плід вислуханих Богом молитов, прояв сили Покрову над нами Пресвятої Богородиці, посвяту України якій ми відновили 6 квітня цього року. Словами Літургії Івана Золотоустого складімо сьогодні подяку Господеві за всі дари, які ми в цей час від Нього отримали - "явні і неявні, знані і незнані".

У нашому стоянні перед Божим обличчям ми не самі. У молитві з нами єднається Святіший Отець Франциск, з нами солідаризуються християни в усьому світі, мільйони людей доброї волі різних народів і віровизнань. Складаємо сердечну подяку всім молільникам, які невпинно підносять свої руки до Господа, благаючи Його про вільну і соборну Україну, за мир і краще майбутнє для її дітей.

Перед нами сьогодні стоїть багато нових викликів. Шлях до миру і оновлення країни ще не пройдений до кінця. Сили темряви ще не відступили з нашої землі, навпаки, вони посилили свої смертоносні атаки, зокрема у східних регіонах України.

У цих обставинах доречно пригадати момент з історії старозавітного Божого народу, коли він протистояв великому війську царя Амалека. Під час битви Мойсей та Арон вийшли на верхів’я гори, а Ісус Навин воював із ворогом у долині. "І сталось: як підіймав руки Мойсей, то брав гору Ізраїль, а як опускав, брав гору Амалек" (Вих. 17, 11).

Цю біблійну напругу духовної боротьби відчуває сьогодні кожен мешканець України. Усі ми благаємо в Господа миру для нашої землі, перемоги для нашого війська та успішного служіння новообраного Президента. Ми не можемо змиритися з майже щоденними звістками про смерть наших військовослужбовців та вбивствами, викраденням і тортурами мирних людей; не можемо байдуже спостерігати, як у нашій миролюбній країні з’являються тисячі біженців із Криму та зі східних областей.

Наше християнське сумління каже нам, що для того аби перемогти Амалека наших днів, ми не маємо права опускати рук, а повинні, беручи приклад із Мойсея, надалі тривати в молитві та пості. Тому в цей непростий для нашого народу час благаймо в Господа перемоги над підступами зовнішнього агресора і миру для нашої землі. "Коли Господь та не будує дому, - дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста, - дарма пильнує сторож" (Пс. 126, 1), - вчить нас псалмоспівець.

Закликаємо вірних нашої Церкви, усіх християн та людей доброї волі продовжити безперервний піст і молитву за мир та краще майбутнє України. Практичні вказівки стосовно продовження цього духовного подвигу додаємо до цього Звернення. Просимо отців-душпастирів оголосити цей порядок та належним чином його підтримувати.

Нехай Господь поблагословить і стереже нас!
Нехай Господь засяє обличчям своїм на нас і буде милостивий до нас!
Нехай Господь оберне обличчя своє до нас і дасть нам мир! (пор. Чис. 6, 24–27).


Від імені Синоду Єпископів
Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ
† СВЯТОСЛАВ



Дано в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Святого святителя Митрофана, патр. Царгород­ського,
17 червня 2014 року Божого



Практичні душпастирські вказівки щодо спільної молитви та посту за Україну



1. Доручаємо продовжувати в парафіях, монастирях та семінаріях безперервну цілодобову молитву,відповідно до порядку, визначеного отцями-парохами та настоятелями.

2. Закликаємо всіх наших вірних та людей доброї волі щодня о 21.00 єднатися в спільній молитві за Україну в таких наміреннях:

понеділок - за успішне служіння Президента, Уряду та Верховної Ради України;
вівторок - як учив нас Господь наш Ісус Христос, молимося за ворогів: за навернення тих, хто переслідує і атакує нас;
середа - за українське військо;
четвер - за правоохоронні органи і міліцію;
п’ятниця - за поранених, полонених, біженців та їхні родини;
субота - поминання усопших, зокрема загиблих воїнів і всіх невинно убієнних;
неділя - за єдність і соборність України.

3. Заохочуємо вірних також до приватних молитов за Україну.

4. Оголошуємо безперервний строгий піст у наших єпархіях та екзархатах за таким порядком:

понеділок - Київська архиєпархія, Донецький, Харківський, Одеський і Кримський екзархати;
вівторок - Львівська архиєпархія, Стрийська єпархія;
середа - Івано-Франківська архиєпархія, Коломийсько-Чернівецька єпархія;
четвер - Тернопільська архиєпархія, Бучацька єпархія, Самбірсько-Дрогобицька єпархія;
п’ятниця - Сокальсько-Жовківська єпархія, Луцький екзархат.

5. Доручаємо після кожної Божественній Літургії співати молитву "Боже великий, єдиний".
  • Правлячий Архієрей



    Преосвященний Владика
    Кир Василій Івасюк
  • Канцелярія єпархії
    Протосинкел
    о. Богдан Іванюк

    Канцлер
    о. Олександр Селезінка

    Економ
    о.Віктор Прийдун

    Віце-канцлер
    о. Микола Горецький

    Юрист
    п. Віра Сліпко
  • Церковний трибунал
    Судовий вікарій
    о. Володимир Прокіпчук

    Судді
    о. Юрій Лукачик
    о. Юрій Терещенко

    Захисник вузла
    Сергій Триф'як

    Нотар Олександра Болехівська
    +38 093 7592620
  • Прес-секретар
    о. Василь Перцович
    e-mail: percovych@ukr.net

    Канцелярія єпархії
    вул. І.Франка, 29, м.Коломия
    Івано-Франківської обл.
    78200 Україна
    e-mail: katedra-2005@ukr.net

    Наші кнопки
  • Дизайн
    pent@gon : studio
  • Підтримка
    Коломия ВЕБ Портал
  • Розміщення
    Дата-центра ВОЛЯ