Коломийсько-Чернівецька єпархія УГКЦ

Молодіжний похід на г. Рокита
28 липня 2017 р. Б.


Програма походу:
08:20 Молебень до Пресвятої Богородиці (храм в с. Лючках)
09:00 Вихід
10:00 Хресна дорога
12:00 Свята Літургія на г. Стеришора
13:00 Обід
14:00 Наука
14:20 Ігри та конкурси
17:00 Завершальна молитва та благословення



З собою мати: молитовник, захист від дощу, перекуску та гарний настрій.

 

Повідомлення про накладення кари велика екскомуніка
та позбавлення духовного стану
священика Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ
Руслана Ваврика


Всечеснішому духовенству, мирянам Коломийсько-Чернівецької єпархії та всім вірним УГКЦ повідомляємо, що:

Отримавши правдоподібну інформацію про злочин священика Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Руслана Ваврика 26 травня 2016 року Божого місцевим ієрархом було започатковане вступне слідство. В процесі досудового слідства були встановлені певні факти злочину священика Руслана Ваврика. Відповідно до вимог діючого законодавства правопорушник був законно попереджений із наданням відповідного часу для розкаяння та поправи. Після безкорисного завершення часу на поправу було прийнято рішення діяти через карний процес. 13 вересня 2016 року Божого Церковний Трибунал Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ розпочав карний процес над священиком Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Русланом Вавриком. Карний процес відбувався відповідно до приписів чинного законодавства та обвинуваченому були надані всі права, не виключаючи можливість безпосередньо брати участь у процесі. Колегія суддів даного Церковного Трибуналу, зважаючи на правові і фактичні аргументи, 6 червня 2017 року Божого винесла остаточний вирок на першому ступені судочинства, згідно якого священика Руслана Ваврика визнано винним у порушенні канонів Кодексу Канонів Східних Церков, а саме:

Священик Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Руслан Ваврик вийшов з-під юрисдикції Католицької Церкви (пор. канон 1437 ККСЦ) та уклав заборонене подружжя (пор. канон 1453 § 2 ККСЦ ).

За порушення вищевказаних канонів Церкви УГКЦ на Руслана Ваврика накладено покарання велика екскомуніка та позбавлення духовного стану.


Продовжити читання...

 

Заява Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ щодо останніх подій навколо храму Благовіщення Пресвятої Богородиці у м. Коломия



З приводу подій, які відбулись 4 червня 2017 року Божого в м. Коломия Івано-Франківської області на кладовищі “Монастирок” в храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці, в якому останнім часом здійснювала богослужіння громада Української Православної Церкви (Московського патріархату), заявляємо наступне:

Коломийсько-Чернівецька єпархія УГКЦ, як і вся Українська Греко-Католицька Церква, послідовно виступає за збереження в Україні міжконфесійного миру та злагоди й нікому не наказує і не рекомендує захоплювати силою храми чи будь-яке інше майно.

Зазначені події були ініціативою не Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ а місцевої громади міста Коломиї, оскільки на черговій сесії міської ради м. Коломиї знову актуалізувалось питання щодо збереження історичної цінності цього храму.


Продовжити читання...

 

План заходів на місяць Липень



Протягом місяця. Християнські зустрічі для дітей і молоді "День з Ісусом". Катехитична комісія.

1-10 липня. Міжєпархіальний духовно екологічний табір "Зелен світ" ( Хорватія) Бюро УГКЦ з питань екології.
Духовно екологічні табори в єпархії Бюро УГКЦ з питань екології.

7-19 липня. Школа християнського життя і євангелізації.
0 рівень. Комісії у справах мирян.

10-15 липня. Піша проща до Гошева
- з Яблуниці (вихід 10.07)
- з Коломиї (вихід 11.07)
- з Надвірної (вихід 12.07). Комісія у справах молоді.

15 липня. Єпархіальна проща до Гошева Єпархіальне управління

20-30 липня. Табір "РАЗОМ" (на морі) о. Джарилгач. Комісія у справах молоді.

27-28 липня. Проща молоді на г. Рокита
(Березівський деканат) За підтримки Комісія у справах молоді

29 липня. Младіфест (всесвітній молодіжний фестиваль) в Меджугор'є (Боснія та Герцоговина). Комісія для сприяння єдності між християнами.


Щоб завантажити план заходів на липень натисніть тут

 

Реколеції з нагоди 100 річниці об’явлень Пресвятої Богородиці у Фатімі



28-30 липня та 25-27 серпня 2017 р. Б. ви маєте можливість поділитись своїми думками, вислухати інших та збагатитись духовно.

Запрошуємо всіх, хто бажає взяти участь у цих роздуми, адже реколекції - це час для роздумів, це духовні вправи, за допомогою яких людина більше пізнає Бога.

Тема реколецій:"Фатімські післанництва. Їх актуальність та значення для нас і світу".

Проходитимуть за участю сестер Згромадження Пресвятої Богородиці Фатімської у смт. Гніздичів-Кохавино (Жидачівський район, Львівська обл.)

Просимо зголошуватися за контактним телефоном – 096 552 66 40 (с. Вероніка).

 


Коломия,
Вих. КЧЄ 17/115
27 березня 2017 року Божого

Пастирський лист "Не проповідуйте без підготовки!"
до священиків Коломийсько-Чернівецької Єпархії УГКЦ



Літургійне богослужіння у храмі має за мету святкування та явління вірним живої і діяльної присутності Ісуса Христа. Вершиною ж усіх богослужінь є Божественна Літургія, у котрій відбувається зустріч із Воскреслим Христом і участь у Його воскресінні. Вже із самих початків християнства одним із основних та невід’ємних елементів євхаристійного богослужіння була проповідь Слова Божого, завдання котрої полягало у передачі біблійних істин силою Духа Святого та повчанні про засади християнського життя(1). Саме тому, як і колись так і сьогодні, проповідь священика повинна бути "живою" та грунтуватися на Святому Письмі(2).

Говорячи про проповідь, варто зазначити, що документи ІІ Ватиканського собору вказують на те, що "треба також для проповіді, як складової частини літургійної дії, відзначити властивіше місце"(3). Іншими словами, документи Собору, як і історичні джерела(4) підкреслюють, що "природнім" місцем для проповіді є її звязок із Євангелієм, тобто час між прочитанням Євангелія та сугубою ектенією. Така проповідь ще називається гомілією.


Продовжити читання...

 

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА


Високопреосвященним і преосвященним владикам,
всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,
преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам
Української Греко-Католицької Церкви


Дорогі в Христі!


Сьогодні по всьому Всесвіту лунає радісний одноголосий благовіст: "Христос воскрес!" У цих словах − сила й визнання головної істини християнської віри. "Воістину воскрес!" − відповідають ті, хто повірив у воскресіння нашого Спасителя та Його перемогу над адом і смертю. Наша віра у Воскреслого − це віра у воскресіння, яке кожен із нас особисто зможе пережити. Саме завдяки вірі ми стаємо християнами, тобто причасниками вічного життя нашого Божественного Спасителя, який сьогодні у славі виходить із запечатаного гробу. Ось чому святий апостол Павло твердить: "Коли ти своїми словами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у своєму серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння" (Рим. 10, 9-10). Ми святкуємо подію, про яку свідчили святі апостоли. Благодаттю Святого Духа в пасхальних богослужіннях ми можемо пережити те саме, що досвідчили жінки-миронисиці при гробі та апостоли, які особисто зустрілися з воскреслим Спасителем і були Його свідками аж до краю землі. У нинішньому світлому празнику наново з’єднаймося з Ним і промовмо до Нього словами апостола Томи: "Господь мій і Бог мій" (Ів. 20, 28).

Продовжити читання...

 

Пасхальне Послання владики Василія (Івасюка) на 2017 рік



Всечесному духовенству,
преподобному монашеству,
возлюбленим у Христі братам і сестрам
Коломийсько-Чернівецької Єпархії УГКЦ.

Христос Воскрес! Воістину воскрес!


Вступ Христове Воскресіння цього року прийшло до християн Східної і Західної Церкви водночас.

І). Христове Воскресіння – це неймовірна євангельська подія, яка пригадує кожному з нас про справжню ціну нашого життя – шлях Спасителя через смерть на Землі до життя вічного у Небі. Чудо Воскресіння запрошує нас прийняти звістку про перемогу життя над смертю, світла над темрявою. Прийняти по-особливому – у час Голгофної війни на сході нашої держави із надією та вірою у прийдешній мир. Христос сьогодні у світлій одежі Славного Воскресіння дарує нам особливий мир, принесений Його Святою жертвою. І всі ми покликані відкрити своє серце для нього.

Відкрити як колись жінки мироносиці, котрі на світанку першого дня тижня прийшли до саду Йосифа з Ариматеї. В їхніх руках були посудини з пахучими мазями. Вони йшли до печери, щоб намастити тіло Ісуса.


Продовжити читання...
Щоб завантажити текст послання натисніть тут

 

Послання Блаженнішого Святослава до молоді на Квітну неділю


У люблена в Христі молоде! Щороку у Квітну неділю радію, що маю нагоду звернутися до вас із пастирським словом та разом із вами пережити Вхід Господній у Єрусалим – свято Господнього тріумфу, яке впроваджує нас у пасхальне таїнство страждання, смерті й воскресіння Христа, щоб уже через тиждень бути з Господом у Його вічній перемозі. Зізнаюся, що велику радість і натхнення черпаю від кожної зустрічі з вами як в Україні, так і на поселеннях.

Ці зустрічі дають надію та віру в майбутнє нашої Церкви, країни і світу. Дякую вам за відкритість, щирість у спілкуванні, любов до своєї Церкви та народу і сподіваюся, що нагод для зустрічі з вами більшатиме! Особливо тішуся зустрічами з молодими людьми на поселеннях, бо ви своїм життям і активністю свідчите про глобальний вимір нашої Церкви та глибоку закоріненість в її духовній, літургійній та культурній традиції. Відомо, що сучасна молодь на різних континентах переживає величезну кількість труднощів і викликів, проте водночас саме в Особі Ісуса Христа вона знаходить певні та істинні орієнтири для свого життя, а Його Свята Церква бажає бути поруч і супроводжувати молодих людей у їхніх пошуках.

Описуючи подію Квітної неділі, яку переживаємо сьогодні, євангелисти подають багато деталей, що дозволяють відтворити картину й настрій тих днів, відчути контекст, уявити головних героїв. Протягом трьох років Христос навчає в різних куточках Палестини, проповідує Царство Небесне, чинить чуда – оздоровлює хворих, виганяє бісів, зрештою, воскрешає померлих – і стає дуже відомим. Його більше не можна не помічати. Для свого народу і навіть для його окупантів Ісус Христос вже не просто невідомий тесля: люд упізнає в Ньому свого Месію – Спасителя і Визволителя. Народ відчуває Його силу і йде за Ним. Ця сила одних лякає, інших надихає, бо сам Він не просто повторює правила старозавітного закону, а повновладно навчає як Син Божий у силі Святого Духа. Христове вчення завжди є актуальним та свіжим і щоразу перевершує всі новітні настрої і тренди.


Продовжити читання...


Отцям-душпастирям доручаємо зачитати вірним це Послання після кожної Божественної Літургії у Квітну неділю, 9 квітня цього року.

 

ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ДО СВЯЩЕНИКІВ НА ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР



Дорогі співбрати у священстві!


Цього року знову, подібно як учні Христові на Тайній вечері, засядемо з нашим Божественним Спасителем у цей святий день при Його таїнственній трапезі. Сьогодні ще раз переживатимемо упокорення перед нами нашого Учителя і Господа на вмиванні ніг та радітимемо даром Його Священства. Входячи таким чином у Його страсті та очікуючи Його славного воскресіння, споглядаючи Його служіння та крайнє приниження, щоб вилікувати наші рани, запрошую вас роздумати над одним із найважливіших Таїнств Христової Церкви, яке доручене нам нашим Господом, а саме над Покаянням, Святою Сповіддю, Таїнством зцілення та відпущення гріхів, яке ми отримали ціною Його святої Крові.

Першим даром воскреслого Христа, згідно з Євангелієм святого Івана Богослова, є влада, передана апостолам та їхнім послідовникам, прощати від Його імені людські гріхи: "Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються" (Ів. 20, 23). Це служіння святий апостол Павло називає Таїнством Примирення і вбачає в ньому саму суть священичого служіння: "Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення. Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас. Ми вас благаємо замість Христа: примиріться з Богом!" (2 Кор. 5, 19-20).

Уділення Святого Таїнства Примирення людини з Богом і ближнім є одним із найвеличніших, а водночас може бути найважчим елементом священичого служіння. Надаючи священикові право уділяти Таїнство Сповіді, єпископ, відповідно до приписів церковного права, доручає йому найделікатнішу роль у спасінні душ людей, повіреній його пастирській опіці. Без ревних і вправних сповідників є неможливим доступ наших вірних до Божого милосердя, до джерел благодаті Духа Святого, неможливе повноцінне духовне життя та пізнання живого Бога.

Це велика благодать, коли вірні мають можливість зустрічі з живим Христом через особу свого душпастиря у сповідальниці.


Продовжити читання...

 

Офіційне звернення Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ
з приводу встановлення хреста в міському молодіжному парку
у місті Коломия
26 лютого 2017 року Божого


Як нам стало відомо від міського голови п. Ігоря Слюзаря, дня 26 лютого 2017 року Божого, у місті Коломия на території міського молодіжного парку з ініціативи громадських організацій міста відбулося встановлення хреста.

Управління Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ не було організатором, не було запрошено, а також не делегувало нікого зі священиків Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ для участі в даному заході.

Деякі священики, керуючись власними переконаннями, були присутні на даному заході для спільної молитви з метою вшанування жертв комуністичного режиму, в рамках святкування 25-ліття створення Коломийської міськрайонної Станиці Братства ОУН-УПА ім. Романа Шухевича.

Джерело: Прес-служба Коломийсько-Чернівецької єпархії
Української Греко-Католицької Церкви

 

ПОСЛАННЯ СИНОДУ ЄПИСКОПІВ
КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВА
ДО ВІРНИХ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
З НАГОДИ ВЕЛИКОГО ПОСТУ


Дорогі в Христі брати і сестри!



Напередодні Великого посту знову особливої актуальності набирає заклик до покаяння. Словами апостола свята Церква спонукає нас: "Відкиньмо всякий тягар і гріх, що так легко обмотує, і біжімо витривало до змагання, що призначене нам, вдивляючися пильно в Ісуса, засновника й завершителя віри" (Євр. 12, 1-2). Великопісна мандрівка – слушна нагода вийти з неволі гріха і скерувати свої кроки на дорогу, що веде до Дому Отця (пор. Лк. 15, 17-18).

Прообразом цієї великопісної покаянної мандрівки є старозавітна пасха – вихід вибраного народу Божого з єгипетської неволі. Тоді, як і тепер, цей визвольний похід Божих дітей наштовхувався на протидію і різні перешкоди – з боку гнобителя-фараона, який ніяк не хоче відпустити поневолений народ, але і зсередини самого народу, що не цілковито позбувся психології раба і тужить за примарною стабільністю та силою імперського двору.

Мандрівка до свободи і гідності – це внутрішній процес преображення народу, який вимірюється не числом пройдених кроків чи прожитих років, а духовними зусиллями, що їх зробив народ, а в ньому – кожна людина, зокрема задля узгодження своїх думок, ідей і поведінки із Божим законом та Господньою святою волею. Так в історії народу здійснюється Божа обітниця: "Коли ходитимете в моїх установах і пильнуватимете мої заповіді, і будете їх виконувати, то я насилатиму вам дощі о відповідній порі, і земля даватиме свій урожай, і дерево, що в полі, приноситиме свої плоди… Я встановлю мир і ніхто не буде вас турбувати і меч не проходитиме по краю вашім… Я – Господь, Бог ваш, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб ви не були там рабами; я поломив занози ярма вашого, щоб ви ходили випростані" (пор. Лев. 26, 3–13). У цьому уривку, як і в багатьох інших місцях Святого Писання, покаяння представлене як послух Богові, вірність Його Заповідям, що запевняє народові благословення, безпеку і повноту життя.

Водночас єгипетська неволя – це образ людини і народу, які перебувають у тенетах гріха, обділені справжньою свободою, принижені у своїй гідності, позбавлені надії та радості.


Продовжити читання...

 

Заклик священиків Коломийсько-Чернівецької єпархії до капеланського служіння в зоні АТО


Військовий капелан – священик, котрий служить для воїнів у зоні Антитерористичної операції. Він може виконувати своє завдання як на передовій, так і в тилових частинах і формуваннях та служити хворим і пораненим в госпіталях. Капелан, як свідомий громадянин України і духовна особа нашої єпархії, несе повну відповідальність за свої вчинки, слова і діла. Він строго дотримується церковного права і військового уставу. Завданням капелана є надавати духовну допомогу військовослужбовцям на передовій, хворим та пораненим у шпиталях і доброю поведінкою морально підтримати в найтяжчі хвилини наших солдат та офіцерів.

На початку бойових дій священнослужителі Коломийсько-Чернівецької єпархії активно включилися допомагати військовим духовно, а також продуктами харчування і медикаментами. В УГКЦ є створений Департамент капеланського служіння в місті Києві, котрий налагоджує зв’язки з відповідними відомствами Збройних Сил України і має змогу централізовано направляти священика-капелана у місця відповідного призначення на фронті та найбільшої потреби.


Продовжити читання...

 

Постанови Сімдесят четвертої сесії Синоду Єпископів КГВА УГКЦ


Постанови Сімдесят четвертої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ, 25-26 січня 2017 року Божого, Львів.
1. Щодо служіння екзорцизмів у Києво-Галицькому Верховному Архиєпископстві УГКЦ:
А. Висловити вдячність Преосвященному владиці Дмитрові (Григораку), який за дорученням Синоду опікується екзорцистами нашої Церкви за його служіння в цій галузі.
Б. Просити єпархіальних єпископів призначати єпархіальними екзорцистами тільки кваліфікованих осіб, які пройшли відповідний вишкіл, і особисто надавати їм душпастирську опіку.
В. Просити Блаженнішого Святослава вжити необхідних заходів для включення екзорцистів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ, як представників Церкви свого права, до Міжнародної асоціації екзорцистів із метою належної опіки над тими, кому доручене це служіння.
Г. Просити Патріаршу літургійну комісію УГКЦ доопрацювати і подати на затвердження Главі Церкви чини Великого і Малого екзорцизму, які будуть офіційними в нашій Церкві.


Продовжити читання...

 

Про Сімдесят третю сесію Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ


Під головуванням Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава 18-19 листопада 2016 року Божого в Патріаршому центрі у Львові відбулася Сімдесят третя сесія Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви.
У синодальних засіданнях брали участь усі чинні єпископи Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ.

Перед початком синодальних засідань відбувся семінар із проблематики гендерної ідеології, який організував Богословський відділ Патріаршої курії УГКЦ під керівництвом Преосвященного владики Ярослава (Приріза). Головним доповідачем на семінарі була всесвітньо відома письменниця, соціолог пані Габріела Кубі з Німеччини.


Продовжити читання...

 

Молитовне служіння на оздоровлення людей від різних залежностей


З 15 вересня в Катедральному соборі Преображення Христового по вул. Театральній, в м. Коломия, єпархіальний Рух "За тверезість життя" розпочинає молитовне служіння на оздоровлення людей від різних залежностей (алкоголю, паління, наркоманії, азарту й ін. гріховних пристрастей, зловживань та надмірностей.) Організатори Руху запрошують всіх потребуючих оздоровлення та членів їхніх родин.

"Сьогоднішній день кидає нам багато всіляких викликів, - каже голова руху о. Ярослав Стеф’юк, але є такі, які не просто шкодять нам, а вбивають нас, причому на всіх рівнях! Нищать тіло, душу і дух, відбирають життя як земне, так і вічне. Тому нам треба посилювати боротьбу саме в цьому напрямку, напрямку визволення наших вірних від таких страшних і ганебних пристрастей та поневолень".

Служіння будуть відбуватися за таким розкладом:
Кожного четверга після вичитки екзорцизму буде молитовне служіння на оздоровлення від залежностей об 11.30.
Також кожного другого четверга місяця буде служитися молебень до Богородиці та ікони "Невичерпна чаша" о 17.00.

Служіння буде провадити Голова єпархіального руху "За тверезість життя", керівник консультативно-просвітницького центру "Навернення" о. Ярослав Стеф’юк.
КПЦ "Навернення" також надає допомогу як усім страждаючим від залежностей так і їхнім родичам, працюючи кожного четверга з 9.00 у приміщенні будинку, що напроти собору (біля магазину "Тавор").

 

Звернення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви до тих, хто фізично і морально постраждав від окупації Криму та війни на Сході України, і тих, хто їм допомагає



Дорогі чоловіки і жінки, сини і доньки!
Наймиліші в Христі браття і сестри!


Ми, єпископи Української Греко-Католицької Церкви, які зібралися на щорічному Синоді, хочемо звернутися зі словами підтримки й солідарності до всього українського народу, який уже більше ніж два роки живе в умовах неоголошеної, але нищівної та кровопролитної війни. Особливою увагою й запевненням про молитву бажаємо огорнути тих, кого війна зачепила безпосередньо: учасників бойових дій, поранених, родини загиблих і пропалих безвісти, тих, хто змушений покинути рідні домівки, і тих, хто живе під окупацією та на лінії розмежування.

Насамперед хочемо промовити до всіх вас словами Христа: "Не бійтеся!" (Лк. 12, 32).

Війна, що прийшла на нашу землю, принесла страх, руйнування, смерть і нещастя. Вона забрала десять тисяч життів, з’явилися мільйони внутрішніх переселенців та сотні тисяч біженців, велике число вдів і сиріт. Безліч людей страждають від тілесних та душевних ран. Після двох років лихоліття реальність війни міцно вкоренилася в нашій свідомості і в нашому житті. Постало нове воєнне глибоко травмоване покоління. Не один із нас міг би сказати словами псалмоспівця: "Доки, о Господи, зовсім будеш мене забувати? Доки ховатимеш лице Твоє від мене?" (Пс. 13[12], 2). Як же важко знайти в собі ту силу віри, яка навіть у найважчі моменти життя дозволяє нам сказати: "Нехай радіє моє серце Твоїм спасінням! Заспіваю Господеві, добро бо мені вдіяв" (Пс. 13[12], 6).


Продовжити читання...

 

Послання Папи Франциска до Блаженнішого Святослава, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького

ка дорога, о Боже, твоя ласка: людські сини під захист крил твоїх прибігають!" (Пс. 36 [35], 8).

Як віруючі, ми шукаємо захисту під покровом "крил" Господа Бога, тому що ми дійсно є носіями божественної благодаті, але є ними, немов глиняний посуд (пор. 2 Кор. 4, 7). У деяких обставинах наш людський стан стає ще вразливішим з причини важких історичних ситуацій, якими позначене життя Божого люду, спільноти, яку Господь наш Ісус Христос здобув Своєю Кров’ю.

Українська Греко-Католицька Церква в ці дні спогадує сумні події березня 1946 року. Сімдесят років тому ідеологічний та політичний контекст, як також ідеї, ворожі самому ж таки існуванню вашої Церкви, призвели до організації псевдособору у Львові, спричинившись до десятиліть страждань пастирів та вірних.

Спогадуючи про ці події, з глибокою вдячністю схиляємо голову перед тими, які ціною випробувань, а навіть і мучеництва, протягом цього періоду засвідчили віру, живучи нею з посвятою своїй Церкві та непохитною єдністю з Наступником святого Петра. Одночасно, очима, просвітленими тією самою вірою, споглядаємо на Господа Ісуса Христа, покладаючи на Нього, а не на людську справедливість, кожну нашу надію. Саме Він є істинним джерелом нашої віри у теперішнє й майбутнє, адже ми впевнені у тому, що ми покликані звіщати Євангеліє також і серед будь-яких страждань та труднощів.


Продовжити читання...

 

Постанови Сімдесятої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ

1. Для покращення функціонування інформаційної служби УГКЦ в Україні:

А. Просити єпархіальних єпископів звернути увагу на професійний рівень прес-секретарів та їх належне матеріально-технічне забезпечення і призначати сталих відповідальних за прес-служби.

Б. Рекомендувати єпархіальним єпископам створювати єпархіальні прес-служби, залучаючи професійних працівників.

В. Доручити Департаментові інформації УГКЦ розробити і ввести програми з медіа-грамотності та навичок журналістської роботи для cемінарій і запровадити практичні тренінги з медіа-грамотності й комунікацій у рамках курсів постійної формації духовенства.

2. Прийняти в першому читанні з внесеними поправками та доповненнями Душпастирську інструкцію «Добрий пастир» та скерувати її Патріаршій комісії УГКЦ у справах духовенства на доопрацювання до другого читання.


Продовжити читання...

 

Звернення Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ

до представників органів державної влади, політикуму та громадянського

суспільства України

Ми, єпископи УГКЦ, зібравшись на черговому Священному Синоді, не можемо стояти осторонь нинішніх тривог і надій нашого суспільства, адже в центрі душпастирської турботи Церкви є і завжди буде спільне благо народу, справжнє добро людини, даровані їй Богом свобода і гідність.

Наша країна має всі необхідні передумови та володіє всіма необхідними ресурсами, − соціальними, інтелектуальними й трудовими, − щоб запевнити гідне життя кожному громадянинові. Разом із тим у суспільстві повинні бути лідери, які, не витрачаючи намарно згадані ресурси, здатні брати на себе відповідальність за втілення прагнень українців. Попередня влада не справилася з цим завданням і під тиском народу, ціною пролитої крові героїв Небесної сотні, була змушена піти. Проведення чергових виборів давало надію на перезавантаження політичної системи та зміну правил поведінки представників влади. Тому після Майдану суспільство видало новий мандат довіри своїм лідерам, які несуть за це дуже високу відповідальність.


Продовжити читання...

 

Спільна Декларація католицьких єпископів України з приводу небезпеки нового ідеологічного поневолення нашого народу

Сім'я є найстаршою інституцією на Землі. Вона існувала до появи таких видів укладу людського життя, як народ, нація чи держава. Протягом тисячоліть саме в сім’ї найглибше проявляється любов та відповідальність, вірність та відданість, служіння та жертовність. Значення сім’ї для суспільства також неоціненне, тому що вона є джерелом соціального капіталу, який складається з низки чеснот, зокрема чесності, працьовитості, довіри та вміння працювати разом.

Відомо, що свої кращі якості людина також переважно набуває у родині. Тому жодна з недуг міжособового співжиття, які часом вражають сім'ю, не в змозі перекреслити її унікальної й сприятливої ролі для розвитку особистості та блага суспільства.

Християни від початку вбачали в сім'ї основну клітину людства, в якій відбувається передавання новим поколінням віри в Бога, національної свідомості та культурного спадку. Тож невипадково сім'ю називають домашньою Церквою.


Продовжити читання...

 

Звернення Синоду Єпископів УГКЦ до захисників Батьківщини

Дорогі наші захисники! Сьогодні ви, долаючи тугу розлуки з найріднішими, труднощі військового побуту, постійну загрозу власному життю, гнітючі спомини непоправних втрат, незламно, із синівською любов’ю до рідної землі стоїте на захисті свободи і життя своїх дітей, дружин і кожного громадянина України.

В окопах фронту, у військових шпиталях, на полігонах та в місцях бойового злагодження ви втілюєте і захищаєте нашу гідність та свободу, що їх дав нам Господь Бог. Своєю мужністю — усупереч гіркому смаку розчарувань, буревіїв сумнівів і тривоги — ви надихаєте мільйони українців і викликаєте захоплення в усього світу. Господь наш Ісус Христос навчає своїх дітей: «Немає більшої любові за ту, коли хто життя своє кладе за друзів своїх (Євангеліє від Івана, 15, 13)». Сьогодні ви, українські воїни, своїм життям і жертвою воплочуєте ці слова.

Вам, захисникам українського народу, ми, єпископи Української Греко-Католицької Церкви, які зібралися на Синоді в Івано-Франківську, висловлюємо велике визнання за героїзм, жертовність і патріотизм. Ми дякуємо вам від імені наших вірних з усіх країн українського поселення та міжнародної спільноти друзів України.


Продовжити читання...

 

ДЕКРЕТ
щодо заборони встановлення "хвалебних хрестів"



№ 223 від 19 травня 2015 р.Б., м. Коломия

На території Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ поширилася практика встановлення так званих "Хвалебних хрестів", інформацію про які вірні отримали із журналу "Діти Непорочної" № 6 за 2013 р., (видавець - релігійне позаконфесійне видавництво "Добра книжка").

Нам стало відомо, що вказаний рух за встановлення "хвалебних хрестів" у 1990-х роках Комітетом з питань культів був внесений в список "Les adeptes des sectes", тобто такий, що існує поза Католицькою Церквою.

Листом №165 від 25 березня 2015 р.Б., ми просили Канонічний відділ Патріаршої курії УГКЦ надати канонічну оцінку щодо встановлення "хвалебних хрестів", а також щодо можливості поширення журналу "Діти Непорочної" на канонічній території УГКЦ.

Провівши відповідне дослідження, Канонічний відділ Патріаршої курії УГКЦ листом КВ-2015/6 від 15 травня 2015 р. Б., ствердив, що рух "хвалебних хрестів" відповідає подіям, які відбулись у м. Dozulé (Франція) на території дієцезії Bayeux-Lisieux, де почали розповсюджуватись свідчення про тзв. "об’явлення" Матері Божої пані Мадлен Омонт (Madeleine Aumont), які вона "отримала" на протязі 1972 і 1978 років.

Продовжити читання...

 

Рекомендації парафіяльним священикам щодо практичних аспектів втілення в життя Звернення про душпастирство в умовах війни (окрім виразно згаданих у Зверненні рекомендацій)

І.БОЖЕ СЛОВО І КАТЕХИЗАЦІЯ

1. У проповідях та навчаннях звертати особливу увагу на проголошення Божого Слова згідно зі Зверненням Блаженнішого Святослава про душпастирство в умовах війни.

2. Поглиблювати розуміння вірних важливості молитви за ворогів, зокрема за навернення Росії.

Продовжити читання...

 

Звернення до священиків про душпастирство в умовах війни

Дорогі співбрати у Христовому священстві!

Протягом останнього року в душпастирській практиці перед нами часто постають виклики і запитання, з якими ми досі не мали справи: масові смерті активістів на Майдані, війна на Сході України, атмосфера тривоги, непевності та страху, а відтак - симптоми депресії і зневіри в суспільстві. Проте водночас простежуємо в українському народі потужне автентичне пробудження людського духу і солідарності, бажання працювати заради загального добра, вияви гідної подиву самоорганізації та жертовності.

Довіра до Церкви в суспільстві залишається найвищою. А це означає, що люди очікують від духовного проводу орієнтирів у цей складний час. Адже в кожній парафії є ті, які беруть участь у воєнних діях, їхні родичі чи знайомі; багато родин пережили втрати рідних і близьких. Війна зачепила всіх мешканців нашої країни. Навіть ті, що спостерігають за подіями на Сході перед екранами телевізорів, опосередковано втягнуті в них, а тому - теж травмовані.


Продовжити читання...

 

Заклик Синоду Єпископів продовжувати безперервну молитву і піст за мир в Україні

Дорогі в Христі! Упродовж останніх місяців Українська Держава та наш народ переживають чи не найважчий період свого буття в новітній історії. Ми всі є свідками, а багато з нас і учасниками швидких суспільних перемін, що часто супроводжуються драматичними чи навіть трагічними подіями.

Однак, свідомі того, що немає нічого випадкового, за всім стоїть Господь, ми відчуваємо, що ці переміни сповнені надії, бо є провісниками народження, хоч і болісного, нової України. Поступово вмирають залишки радянського способу життя та приходить усвідомлення дійсної незалежності нашої країни. Перед обличчям новітніх небезпек народ України єднається у своїй готовності захищати Вітчизну, відстоювати її соборність та право кожного громадянина жити у вільній, демократичній та європейській державі.

У Святому Письмі ми знаходимо чимало описів драматичних моментів в історії Божого народу. Не один раз ізраїльтянам доводилося навіть зі зброєю в руках відстоювати право жити в обітованій, Богом даній землі. Утім, усі блага, які Господь дарував своєму народові, не були здобутками людини – її сили, багатства, політичної потуги чи союзів із могутніми сусідами. Усі перемоги над ворогами були виявом Божої могутності, свідченням того, що то сам Господь перемагає через зусилля своїх людей. Пригадаймо перемогу Давида над Голіятом (пор. 1 Сам. 17) чи ассирійську навалу на Єрусалим за часів царя Ахаза (пор. Іс. 7). Усвідомлюючи могутнє Боже втручання в хід історії свого народу, пророк Ісая виголошує: "Ось Бог – моє спасіння! Я уповаю і не боюся, бо Господь моя сила й моя пісня, Він - моє спасіння!" (Iс. 12, 2).

Подібний духовний досвід здобула кожна віруюча людина в Україні, яка, стоячи останніми місяцями в пості і молитві перед Божим обличчям, благала в Господа допомоги та заступництва перед силами зла, що опанували наш край. Початок оновлення влади в нашій державі, президентські вибори, які показали консолідацію українського суспільства і здатність народу брати на себе відповідальність за своє майбутнє, збереження міжрелігійного та міжнаціонального миру в країні - усе це плід вислуханих Богом молитов, прояв сили Покрову над нами Пресвятої Богородиці, посвяту України якій ми відновили 6 квітня цього року. Словами Літургії Івана Золотоустого складімо сьогодні подяку Господеві за всі дари, які ми в цей час від Нього отримали - "явні і неявні, знані і незнані".

У нашому стоянні перед Божим обличчям ми не самі. У молитві з нами єднається Святіший Отець Франциск, з нами солідаризуються християни в усьому світі, мільйони людей доброї волі різних народів і віровизнань. Складаємо сердечну подяку всім молільникам, які невпинно підносять свої руки до Господа, благаючи Його про вільну і соборну Україну, за мир і краще майбутнє для її дітей.

Перед нами сьогодні стоїть багато нових викликів. Шлях до миру і оновлення країни ще не пройдений до кінця. Сили темряви ще не відступили з нашої землі, навпаки, вони посилили свої смертоносні атаки, зокрема у східних регіонах України.

У цих обставинах доречно пригадати момент з історії старозавітного Божого народу, коли він протистояв великому війську царя Амалека. Під час битви Мойсей та Арон вийшли на верхів’я гори, а Ісус Навин воював із ворогом у долині. "І сталось: як підіймав руки Мойсей, то брав гору Ізраїль, а як опускав, брав гору Амалек" (Вих. 17, 11).

Цю біблійну напругу духовної боротьби відчуває сьогодні кожен мешканець України. Усі ми благаємо в Господа миру для нашої землі, перемоги для нашого війська та успішного служіння новообраного Президента. Ми не можемо змиритися з майже щоденними звістками про смерть наших військовослужбовців та вбивствами, викраденням і тортурами мирних людей; не можемо байдуже спостерігати, як у нашій миролюбній країні з’являються тисячі біженців із Криму та зі східних областей.

Наше християнське сумління каже нам, що для того аби перемогти Амалека наших днів, ми не маємо права опускати рук, а повинні, беручи приклад із Мойсея, надалі тривати в молитві та пості. Тому в цей непростий для нашого народу час благаймо в Господа перемоги над підступами зовнішнього агресора і миру для нашої землі. "Коли Господь та не будує дому, - дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста, - дарма пильнує сторож" (Пс. 126, 1), - вчить нас псалмоспівець.

Закликаємо вірних нашої Церкви, усіх християн та людей доброї волі продовжити безперервний піст і молитву за мир та краще майбутнє України. Практичні вказівки стосовно продовження цього духовного подвигу додаємо до цього Звернення. Просимо отців-душпастирів оголосити цей порядок та належним чином його підтримувати.

Нехай Господь поблагословить і стереже нас!
Нехай Господь засяє обличчям своїм на нас і буде милостивий до нас!
Нехай Господь оберне обличчя своє до нас і дасть нам мир! (пор. Чис. 6, 24–27).


Від імені Синоду Єпископів
Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ
† СВЯТОСЛАВ



Дано в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Святого святителя Митрофана, патр. Царгород­ського,
17 червня 2014 року Божого



Практичні душпастирські вказівки щодо спільної молитви та посту за Україну



1. Доручаємо продовжувати в парафіях, монастирях та семінаріях безперервну цілодобову молитву,відповідно до порядку, визначеного отцями-парохами та настоятелями.

2. Закликаємо всіх наших вірних та людей доброї волі щодня о 21.00 єднатися в спільній молитві за Україну в таких наміреннях:

понеділок - за успішне служіння Президента, Уряду та Верховної Ради України;
вівторок - як учив нас Господь наш Ісус Христос, молимося за ворогів: за навернення тих, хто переслідує і атакує нас;
середа - за українське військо;
четвер - за правоохоронні органи і міліцію;
п’ятниця - за поранених, полонених, біженців та їхні родини;
субота - поминання усопших, зокрема загиблих воїнів і всіх невинно убієнних;
неділя - за єдність і соборність України.

3. Заохочуємо вірних також до приватних молитов за Україну.

4. Оголошуємо безперервний строгий піст у наших єпархіях та екзархатах за таким порядком:

понеділок - Київська архиєпархія, Донецький, Харківський, Одеський і Кримський екзархати;
вівторок - Львівська архиєпархія, Стрийська єпархія;
середа - Івано-Франківська архиєпархія, Коломийсько-Чернівецька єпархія;
четвер - Тернопільська архиєпархія, Бучацька єпархія, Самбірсько-Дрогобицька єпархія;
п’ятниця - Сокальсько-Жовківська єпархія, Луцький екзархат.

5. Доручаємо після кожної Божественній Літургії співати молитву "Боже великий, єдиний".
  • Правлячий Архієрей



    Преосвященний Владика
    Кир Василій Івасюк
  • Канцелярія єпархії
    Протосинкел
    о. Роман Кіцелюк
    Синкели
    о.Володимир Прокіпчук
    о.Юрій Лукачик

    Канцлер
    о.Микола Горецький
    Віце-канцлер
    о. Олександр Федоришин

  • Економічний відділ
    Економ
    о. Микола Романенчук

    Віце-економ
    о. Віктор Прийдун

    Касир
    с.Вероніка Петрук

    Юрист
    п. Віра Сліпко
  • Прес-секретар
    піддиякон Микола Мотрук
    e-mail: press.ugcc.ko@gmail.com
    +380930823268

    Канцелярія єпархії
    вул. І.Франка, 29, м.Коломия
    Івано-Франківської обл.
    78200 Україна
    e-mail: diocese.kolomyja@gmail.com


    Наші кнопки
  • Дизайн
    pent@gon : studio
  • Підтримка
    Коломия ВЕБ Портал
  • Розміщення
    Дата-центра ВОЛЯ