Коломийсько-Чернівецька єпархія УГКЦ

Доповідь владики Василія (Івасюка): СЛУГА БОЖИЙ АНДРЕЙ:
"НАША РІДНА ВСЕНАЦІОНАЛЬНА ХАТА-БАТЬКІВЩИНА"


У статті розглядається постать Андрея Шептицького у площині державотворення. Автор простежує домінування національної ідеї, любові до всього українського народу в діяльності митрополита Андрея.
Ключові слова: національна ідея, митрополит, український народ, державотворення, церква.


Митрополит Андрей Шептицький – одна з найсвітліших постатей в історії України. Все своє свідоме життя Слуга Божий Андрей присвятив змаганню за Українську Церкву – духовну твердиню українського народу, – якої не змогли б знищити всі сили і пекла. Вже о.-доктор Василь Лаба зауважив, що "митрополит Андрей своєю всебічною і невсипущою працею піднімав український народ до рівня зрілости і гідности бути самостійним державним народом" [1, с.37]. Власне, тому за 50-літній духовний провід свого народу чи не у всіх суспільних сферах його життя Слуга Божий Андрей отримав багато славних народних імен – Український Мойсей, Духовний Будівничий, Провідник Української Нації, Великий Митрополит.

А керувала ним велика любов до українського народу. У листі до своєї матері майбутній митрополит Шептицький говорить так: "Моя Мамо, для мене довго-довго було своєрідною загадкою, як це можливо, щоб упродовж століть український нарід, цей убогий сільський люд, наражений на безнастанні напади турків чи татар, на фізичне і моральне нищення чужою мовою і вірою окупантів, наражений на страшні наслідки частих воєн, без керми і вітрил зміг зберегти свою, йому тільки притаманну духовність, виявом якої є український іконопис, українське мистецтво, своїх мистців-артистів, свої цілі школи іконописців, про які Європа нічого не знала й про які досі не знає і ще довго не хотітиме знати, хоч буде примушена обставинами пізнати Україну" [2].

Пояснюючи сьогодні для себе унікальну роль однієї з найбільших постатей Церкви у ХХ столітті, дослідник Анатолій Колодний дає таку відповідь: "Митрополит розумів, що в Україні доля народу і Церкви тісно пов’язані між собою" [3, с.18]. А Іван Гель виділяє з душпастирської праці Андрея Шептицького його вміння втілити в УГКЦ ідею спільноти як живого організму, виховуючи суспільство на засадах християнського здорового патріотизму. Митрополит Андрей стверджував: "Християнин може і повинен бути патріотом! Але його патріотизм не сміє бути ненавистю! І не сміє накладати обов’язків, які противилися б вірі! Те, що виглядало б на патріотизм, а на ділі було би ненавистю, або противилося б вірі, не є справжнім патріотизмом" [4, c.17].

У суспільному житті Андрей Шептицький наголошує на ролі Церкви: "Від виховної сили Церкви в якомусь краю чи народі, від напружености виховної праці духовенства над молоддю та в проповіданні Євангелія і пояснюванні християнських чеснот у великій мірі залежить могутність Батьківщини. Бо від тієї праці залежать моральні чесноти громадян. Бо хоч моральність Євангелія є одна й та сама і в приватному, і в громадському житті, то все ж є чесноти і прикмети, що в особливий спосіб мають важливе значення у сповненні громадських обов’язків і у впливі одних на других, який більше проявляється в публічному, ніж в приватному житті" [5, с.526].

Україна для Слуги Божого Андрея – рідна хата, де в християнській єдності й мирі запевнення її щасливого майбутнього: "Ідеалом нашого національного життя є наша рідна всенаціональна Хата-Батьківщина. Завдання українського народу буде в тому, щоб створити такі суспільно-християнські обставини, які запевнювали б громадянам правдиве і стале щастя та мали досить внутрішньої сили, щоб поборювати тенденції внутрішнього розкладу і успішно захищати межі від зовнішніх ворогів. Такою могутньою та запевнюючою щастям всім громадянам організацією може бути Батьківщина, тільки тоді коли не буде складеною штучно з різних частин, а подібним до моноліту організмом, тобто тілом, оживленим одним духом, що з внутрішньої життєвої сили розвивається, доповнює внутрішні браки і з природи є здоровим, сильним, свідомим своїх цілей, не тільки матеріальним, але й моральним" [6, с.519]. Водночас Андрей Шептицький говорить, що найміцнішим цементом, який єднає народ у націю, є єдина мова, українська.

Як зауважують сучасні дослідники, митрополит Андрей був прихильником соціального вчення Папи Римського Лева XIII. Слуга Божий Андрей не лише пристосовував цю соціальну доктрину до важких українських умов, але й практично її розвинув на горизонті всієї Католицької Церкви й католицького богослов’я. Андрей Шептицький вважав, що у суспільному житті важливим є збереження рівноваги між правами й свободами громадян та повноваженнями органів влади. А це, на думку митрополита, зможе забезпечити тільки сповідування й збереження та плекання християнських цінностей [7].

У пастирському посланні 5 липня 1941 р. Митрополит Андрей закликає: "Усі, що почуваються Українцями і хотять працювати для добра України, нехай забудуть про які-небудь партійні роздори, нехай працюють в єдності і згоді над відбудовою так дуже знищеного большевиками нашого економічного, просвітного і культурного життя. Тоді в Бозі надія, що на підвалинах солідарності і усильної праці всіх Українців повстане Соборна Україна не тільки як велике слово і ідея, але як живий, життєздатний, здоровий, могутній, державний організм, побудований жертвою життя одних, а муравельною працею, залізними зусиллями і трудами других" [6].

Як бачимо, ці слова й досі не втратили актуальності. Ми й сьогодні потребуємо спільних усвідомлених зусиль і злагодженої праці у розбудові своєї Батьківщини, а світла постать Слуги Божого Андрея світитиме ясною зорею служіння Богові й народові та вказуватиме нам шлях і вірні орієнтири в житті ще не одному поколінню українців.

Література:
1. Лаба В. Митрополит Андрей Шептицький. Його життя і заслуги (з нагоди 100-річчя уродин) / В.Лаба. – Рим, 1965. – 74 с.
2. Митрополит Андрей Шептицький як духовний будівничий української нації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ua.textreferat.com.
3. Колодний А. Андрей Шептицький про будівництво рідної хати / А. Колодний // Християнство і національна ідея : науковий збірник. – Київ–Тернопіль–Краків–Тернопіль : Укрмедкнига, 1999. – С.17–23.
4. Твори слуги Божого митрополита Андрея Шептицького. Пастирські листи (2.VIII.1899 р.–7.ІХ.1901 р.). – Т.1. – Львів : Монастир Монахів Студійського Уставу. Видавничий відділ "Свічадо", 1994. – 282с.
5. Митрополит Андрей Шептицький: Життя і Діяльність: Документи і матеріали 1899–1944. – Том ІІ : Церква і суспільне питання. Кн. 1 : Пастирське вчення та діяльність. – Львів : Місіонер, 1998. – 572 с.
6. Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і Матеріали 1899–1944. – Т. ІІІ : Церква і душпастирство. Пастирські Листи і Послання 1901–1914. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2000. – 448 с.
7. Андрей Шептицький. "Усі, скільки нас є, мусимо зробити все, щоб помиритися і в собі самих побороти дух розколу і ворожнечі проти братів" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gazeta.dt.ua/personalities/andrey-sheptickiy-usi-skilki-nas-ye-musimo-zrobiti-vse-schob-pomiritisya-i-v-sobi-samih-poboroti-duh-rozkolu-i-vorozhnechi-proti-brativ-_.html.
8. Баран С. Митрополит Андрей Шептицький. Життя і діяльність / С.Баран. – Мюнхен: Українське видавниче товариство "Вернигора", 1947. – 152с.

+ єпископ Василій Івасюк
Правлячий Архієрей Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ



Виголошено у м. Тлумач,
09 серпня 2015 р. Б.

 

  • Правлячий Архієрей



    Преосвященний Владика
    Кир Василій Івасюк
  • Канцелярія єпархії
    Протосинкел
    о. Богдан Іванюк

    Віце-канцлер
    о. Олександр Селезінка

    Економ
    о. м. Микола Романенчук

    Юрист
    п. Віра Сліпко
  • Церковний трибунал
    Судовий вікарій
    о. Володимир Прокіпчук

    Суддя
    о. Юрій Лукачик

    Захисник вузла
    Сергій Триф'як

    Нотар Олександра Болехівська
  • Прес-секретар
    о. Василь Перцович
    e-mail: percovych@ukr.net

    Канцелярія єпархії
    вул. І.Франка, 29, м.Коломия
    Івано-Франківської обл.
    78200 Україна
    e-mail: katedra-2005@ukr.net

    Наші кнопки
  • Дизайн
    pent@gon : studio
  • Підтримка
    Коломия ВЕБ Портал
  • Розміщення
    Дата-центра ВОЛЯ