Коломийська єпархія УГКЦ
Зображення із фотогалереї

Християнський вісник

Церковний дрес-код

2017-06-22 10:51:00

Чи можна ходити до церкви в джинсах, міні-спідниці, шортах? Яким є найкращий “церковний” дрес-код для молодої людини? Своєю думкою діляться імідж-дизайнер, священик та дружина священика, в той час як молодь намагається вгадати, як краще одягнутися, коли зайдеш до храму.

БФ “Карітас” розпочав проект для вирішення проблеми спілкування між коломиянами і переселенцями

2017-06-16 20:00:37

Доволі часто з уривків приватних розмов можна почути нарікання на людей-переселенців, мовляв прийшли на все готове, “вони зовсім не трудолюбиві”, а ще смітять і не поважають чужу працю, розмовляють російською мовою та ще цілий ряд всяких неприємностей і звинувачень.

Духовно-екологічні роздуми над Знаннями як даром Святого Духа

2017-03-29 21:45:03

Знання – це дар Святого Духа, який допомагає ще більше заглибитись у таємницю Божої любові до Свого Створіння.

 

Проповідь владики Василія (Івасюка) в Неділю святих отців першого Вселенського Собору



Це - вічне життя, щоб пізнали тебе,
Єдиного істинного Бога”
(Ів.17,1-13)



В ім’я Отця, i Сина, i Святого Духа! Дорогi браття i сестри!

В ступ. Неділя після празника Вознесіння Господнього вшановує святих отців, які оборонили правдиву науку в Пресвяту Трійцю і заповіли нам передавати цю правду з покоління в покоління.

І). Релігія не може бути анонімною. Про це говорить євангелист Лука в книзі “Діяння Апостолів”: “Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір’ю Ісуса, та з його братами” (Дії. 1,14). Ми бачимо ясно, що присутність Діви Марії на молитві з апостолами була явною, але не анонімною.

Сучасна людина бажає анонімності у справах віри. Сучасні пророки переконують нас в тому, що релігія і зацікавлення нею – це приватна справа, тому релігія не може бути ні в законодавстві, ні в школі, ні в професійних інституціях. Сучасна людина освоїлась з таким твердженням, що релігія повинна бути анонімною. В цьому намагаються переконати нас газети, журнали та інші засоби масової інформації.

Насправді, релігія не може бути приватною справою. Хрест, Голгофа – не є приватною справою. Спасіння не є приватною справою. Чому люди хочуть, щоб віра була приватною справою? Напевно тому, щоб забути про Заповіді Божі, діла милосердя та їх не виконувати! Розводи – це не приватна справа. Продаж дітям наркотиків – це теж не є приватна справа. Алкоголізм – це не приватна справа, бо калічить все суспільство. Анонімність хоче приватної віри, родить приватну віру і кормиться нею. Апостол Петро хотів бути анонімним в часі допиту Ісуса Христа перед Пилатом. І що сталося? Він зрікся Господа перед служницею! Люди анонімні – самітні. Анонімність ослаблює віру дитини, молоді, родичів. Сатана добре знає про це і він це використовує у своїх цілях.

ІІ). Сьогоднішня неділя – це неділя присвячена отцям I Вселенського Собору в Нікеї. Церква хоче нам показати, що віра і релігія не мають права бути приватною чи анонімною справою. Отці I Вселенського Собору зібралися для того, щоби вияснити питання про те, якою повинна бути віра і якою повинна бути релігія. Олександрійський священик Арій навчав, що Ісус Христос не є Богом, а досконалим створінням Бога Отця. Цю науку сьогодні підтримують та продовжують сектанти і “свідки Єгови”. І тут наше духовенство має тепер широке і поважне поле для праці.

Отці Церкви зібралися на I Вселенський Собор, на якому засудили єресь Арія і затвердив постулат про єдиносутність Сина Отцеві і Його передвічне народження. Також уклали “Символ віри” у Нікеї, передали нам його як молитву, в якій вказали як вірити, молитися і шанувати релігійний культ. Вони вказали нам, що віра і релігія ніколи не мають бути приватною чи анонімною справою, але справою Церкви і Божого люду.

Євангелія від Івана пропонує нам послухати уривок, який часто називають архиєрейською молитвою Ісуса (Ів.17,1-13). Син Божий голосно молиться до Отця про єдність людей і просить брати живу участь у ній. “Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми!” (Ів. 17,11). Розмірковувати над кожним словом, робимо висновок, що Церква і віра повинні бути єдиними. Коли немає єдності віри – немає єдності молитви. Апостол Лука у першому розділі книги Діянь Апостольських говорить про це чітко і зрозуміло: “Апостоли, жінки, Марія, Матір Ісуса та Його брати однодушно перебували на молитві” (Ді.14).

Виникає запитання: “А що ж означає різниця у молитві?”. Наприклад, чуємо гарний спів хору і до нас пливе музика, яка милує наш слух та підносить на дусі. Радіємо такій молитві, бо вона лине з глибини нашої душі до Бога. Щира молитва є приємна і мила Богові. Але коли в мелодію вривається дисонанс, тоді ми не хочемо слухати такого хору, уникаємо його співу, адже спів в різнобій ріже наше вухо, спричинює знеохоту слухати дисгармонію.

Отже, молитва повинна бути симфонічною, наповнена голосом спільних братніх звернень, особистими переживаннями, які з’єднані любов’ю і підносяться до Господа. На Утрені завжди співаємо псалом: “Царі землі й усі народи, князі й усі земні судді. Хлопці, а й дівчата, старі разом з юнацтвом. Нехай ім’я Господнє хвалять” (Пс.148, 11-13).

ІІІ). Теперішня молитовна ситуація. З однієї сторони люди возносять молитву до Ісуса Христа, що Він є Богом і рівним Отцеві, а з другої сторони линуть голоси до неба про те, що Він не є рівний з Отцем, тоді Бог не може прийняти такої молитви. Вона є дисонансом, ріже слух і стає неповагою до Бога. Така молитва є гріхом. А може тому-то йде з неба покарання на той народ і на той світ через існування різноманітних сект, які повстають, мов гриби влітку після дощу? Адже всі ці секти руйнують Христову Церкву. Вони розривають хітон Христа, який навіть римляни не розірвали, але кидали на нього жереб (пор. Ів.19,24). Секти роздирають одежу Христа, руйнують природу Церкви, яка має бути одна і єдина. А скільки людей в нашому регіоні пішло в секти? Люди коли подивляться телепередачі, а деколи побачать панотця у невідповідному стані часто кажуть: “А то всі священики однакові”. Бог не приймає дисонансної молитви! Напевно тому і маємо такий невідрадний стан всього нашого народу.

Молитва повинна бути єдинодушною й однодумною. Вона єднає людину з Богом, небо і землю, порох земний із безмежністю. Молитва – це та вертикаль, яка проводить гармонію між Богом і людиною, між Божими та людськими справами. Вона несе Боже благословення на всі людські діла. В молитві ми ідемо до Бога, приносячи до Нього плач і радість, успіхи і нещастя, невдачі і подяку, бажання і почуття втрати, здоров’я і хвороби для того, щоб Він все це прийняв у свої руки і дихнув на все це Своє світло і спасіння.

Молитви повинні нести у світ гармонію. Наша молитва не повинна бути офіційною розмовою, яку ми провадимо з владою, депутатами чи президентом. Вона має нести в собі почуття близькості, родинні почуття. Христос навчає нас молитви “Отче наш”, вказуючи, що Бог є наш Отець. Батьківсько-синівські відносини мають бути постійно між нами і Богом. Довіритись Богові щирою молитвою – це значить ніколи не будемо обмануті. Він не дасть нам замість хліба камінь і не дасть нам замість риби гадюку.

Адже немає зараз людини без гріха. Молитва повинна освятити людське життя і поступово вести нас до досконалості, до перемоги над гріхом. Гріх робить людське серце кам’яним, твердим, нечулим, і ми тоді не можемо молитися, а наша молитва в стані гріха не може бути щирою до Бога.

Апостоли перебували на молитві однодушно (пор. Ді.1,14). Ця однодушність має виплекати нам ту віру, яку передали нам наші батьки та отці I Вселенського Собору, пам’ять яких сьогодні святкуємо в нашій Церкві. Саме вони уклали і передали нам Символ віри. Цю молитву ми промовляємо вранці і ввечері кожного дня. Ця молитва виявляє нашу віру. Вона виявляє як маємо вірити, в Кого маємо вірити. Отці I Вселенського Собору передали нам знання про правдиву віру. Проте цю віру ми повинні виплекати самі, але віра наша не повинна бути приватною чи анонімною. Віру ми також повинні обороняти так, як це зробили мужні 318 отців на I Вселенському Соборі. Вони боронили правдиву віру перед єрессю Арія. Ми також повинні стояти в обороні нашої віри і ніколи не вживати святі слова і речі до жартів чи зневажати безстидними словами. Ми повинні стояти в обороні віри тоді, коли зневажають святині. Крім того, що ми повинні обороняти нашу віру і поширювати віру через добрі діла. Ми зобов’язані поширювати віру через наші знання, сумлінно приготовані проповіді, катехизм іншим людям в нашому народі. Отож, віра потребує плекання, оборони і поширення. Святі Отці I Вселенського Собору дали нам себе у приклад для наслідування у вірі.

Висновки. Приклад святих отців зобов’язує християнина вивчати Біблію, молитися і так відкривати свої очі на милосердя Ісуса Христа до людей. Піст і милостиня, любов Бога і ближнього нас зближає, об’єднує в одну родину дітей Божих.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі, допоможе нам твердо триматися віри, яку передали нам батьки наші.

Господи дай мудрості духовенству і мирянам правильно навчати дітей, молодь та весь народ України Слова Божого! Амінь.

Благословення Господнє на вас!

+Василій Івасюк

Єпарх Коломийсько-Чернівецький




м. Коломия


28 травня 2017 року.

 


  • Правлячий Архієрей



    Преосвященний Владика
    Кир Василій Івасюк
  • Канцелярія єпархії
    Протосинкел
    о. Роман Кіцелюк
    Синкели
    о.Володимир Прокіпчук
    о.Юрій Лукачик

    Канцлер
    о.Микола Горецький
    Віце-канцлер
    о. Олександр Федоришин

  • Економічний відділ
    Економ
    о. Віктор Прийдун

    Касир
    с.Вероніка Петрук

    Юрист
    п. Віра Сліпко
  • Прес-служба єпархії
    Речник
    о. Олег Гриців
    +380978131123
    Прес-секретар
    п. Діана Чавага
    e-mail: press.ugcc.ko@gmail.com
    Канцелярія єпархії
    +380662002606
    вул. І.Франка, 29, м.Коломия
    Івано-Франківської обл.
    78200 Україна
    e-mail: diocese.kolomyja@gmail.com
    Наші кнопки
  •  
  • Дизайн
    pent@gon : studio
  • Підтримка
    добрі люди
  • Розміщення
    добрі люди