Коломийська єпархія УГКЦ
Зображення із фотогалереї

Християнський вісник

Церковний дрес-код

2017-06-22 10:51:00

Чи можна ходити до церкви в джинсах, міні-спідниці, шортах? Яким є найкращий “церковний” дрес-код для молодої людини? Своєю думкою діляться імідж-дизайнер, священик та дружина священика, в той час як молодь намагається вгадати, як краще одягнутися, коли зайдеш до храму.

БФ “Карітас” розпочав проект для вирішення проблеми спілкування між коломиянами і переселенцями

2017-06-16 20:00:37

Доволі часто з уривків приватних розмов можна почути нарікання на людей-переселенців, мовляв прийшли на все готове, “вони зовсім не трудолюбиві”, а ще смітять і не поважають чужу працю, розмовляють російською мовою та ще цілий ряд всяких неприємностей і звинувачень.

Духовно-екологічні роздуми над Знаннями як даром Святого Духа

2017-03-29 21:45:03

Знання – це дар Святого Духа, який допомагає ще більше заглибитись у таємницю Божої любові до Свого Створіння.

 

Проповідь владики Василія (Івасюка) в день Великомученика Димитрія

Ось що вам заповідаю:

щоб ви любили один одного!”

(Ів.15,17)

Вступ. Любити Бога і давати людям добрий приклад християнського життя – на це вказує великомученик Димитрій.

І). Мученик Димитрій своєю любов’ю і прикладом життя змінює світ. Світ і наше життя змінюються щороку. Тисяча сімсот років тому пройшло від того часу, як небесний покровитель нашого храму в с.Татарів Димитрій страждав мужньо за віру Христову. Сьогоднішнє Євангеліє порівнює систему Божих і людських цінностей, кажучи: “Виключать вас із синагог. А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить Богові” (Ів.16,2). Це стало причиною мученичої смерті воїна Димитрія. Отже, одні люди щиро вірять в Бога, а другі їх вбивають і також думають, що служать Богові.

Роздуми людей античного періоду і теперішніх людей про життя також не дуже відрізняються одні від одних. Колись поклонялися богам, яким вірив імператор, а в Радянському Союзі за божка вважали Леніна. Хоча деякі сучасні християни ходять молитися в неділю та свята до храму, проте поклоняються найсучаснішим богам, які називаються: гроші, майно і споживацька культура. В народі кажуть: “І Богові свічка і лихому огарок, бо не знаєш куди попадеш.

ІІ). Життя людини – це дорога Правди. Багато хто думає, що нехай би молодий воєначальник Димитрій знайшов би інший вихід, тобто імітував принесення жертви неправдивому богові перед владою того часу, а вдома вірив собі в Ісуса Христа. Така дволика позиція могла дати йому добру військову кар’єру, служив би імператорові і виглядав би добропорядним громадянином Римської імперії.

Щось подібного ми пережили за часів СРСР, коли вдома тайкома хрестили дітей і молилися, в школі приймали нас у жовтенята, піонери і комсомол, а на роботі - до лав комуністичної партії. І та двоякість у нас ще залишилася. Напевне, у свій час мученик Димитрій міг би зробити більше користі Церкві і людям, аніж загинути заради Правди. Цю євангельську Правду дуже важко прийняти навіть в наш час, бо Вона є радикальною, тобто реформаторською. Напевно тому в Україні не йдуть реформи, бо вони вимагають фундаменту Божої Істини і довіри. Люди, включаючи телевізор, бачать: того вбили, іншого підірвали, третього арештували за мільйонні крадежі та зразу відпустили, четвертий керує важливою галуззю народного господарства із зарплатою в мільйон гривень, п’ятий не дозволяє розвиватися українському виробництву і т.д. Простий українець немає грошей на лікування, харчування, одяг і комунальні послуги. Пригадуєте, як Ісус сказав до Пилата: “Я (…) прийшов у світ на те, щоб свідчити істину”. “Що таке - істина? – озвався Пилат до нього. І сказавши це, вийшов знов до юдеїв і каже до них: “Жадної провини не знаходжу я на ньому”“ (Ів.18, 37-38). На жаль, правда для багатьох була вигідною на певний час, а потім змінилися люди й обставини і помінялася суть правди.

ІІІ). Вибір Бога. У давньому суспільстві дозволялося обирати собі вигідного бога з посеред багатьох інших. Одного разу цей бог в нових умовах ставав непотрібним, тобто вичерпувалися його сили і тоді вибирали собі іншого, більш прогресивного бога. У перші століття деякі римляни обурювалися такій практиці, бо вони привикли жити за старими звичаями.

Таку саму ситуацію переживаємо і в наш час. Вимагаємо від Бога допомоги, а коли Він негайно не виконує наші прохання, тоді звертаємося до різних мольфарів, чаклунів і ворожбитів та переходимо до сектантів. Християнство це не є оздоровчий культ, із якого нас цікавлять тільки мощі святих, чудотворні ікони й екзорцизми – вигнання злого духа. Даючи пожертву на Церкву велику суму грошей, ми хочемо запевнити собі негайне вирішення проблеми, щоб життя стало кращим, а ми успішними бізнесменами.

Димитрій Солунський не думав про кар’єру і своє майбутнє. Він навіть не припускав можливості поміняти віру. Бог є один, а всі решта боги придумані людьми із-за різних обставин. Правда одна! В іншому випадку це вже не є правдою. Хоча до нього приходили спокуси підкоритися світу, піти на компроміс із своєю совістю та пристосуватися до нових обставин життя. Він не слухав цього чужого голосу, бо пам’ятав на його обманливе звучання в Раю до Адама і Єви. Вони зірвали і з’їли плоди з дерева пізнання добра і зла, але не стали богами (Бт.3,1-5), натомість стали вигнаними з Раю.

ІV). “Я є дорога, і правда, і життя” (Ів.14,6). “Від кожного по обдаруваннях, кожному по потребі”. “Все в ім’я людини, все для добра людини”. З такими гаслами спокусник приходив у Раю до наших прародичів і в недавній історії засоби масової інформації пропагували їх також людям. Комунізм залишився в історії, а прийшло суспільство споживання. Споживати ті дари не всі можуть. Пристосування моралі до наших потреб, але не до євангельських блаженств, завжди було найбільшою небезпекою для людства. І тому багато людей втікають з України, села пропадають з географічної карти, молодь у школах вживає наркотики, процвітає п’янство, продається все, що тільки можна продати, розкрадається все, а борги вже мають тільки що народжені діти. Іншими словами, куди йде нація.

І тому приклад мученика Димитрія Солунського нам сьогодні дуже потрібен. Ми не знаємо як дати раду в нових умовах, коли одна криза міняє іншу. Хата збудована на мокрій і непідготовленій землі, починає гнити і валитися. Хтось хоче повернути минуле, другі просто бояться майбутнього, а треті розчарувалися і почали пити та вживати наркотики. І тільки одна сила – віра в Бога, здатна відкрити перед нами дорогу, яка не залежить від наших минулих настроїв. Віра є дорога у вічність до Бога. Бог є основою і джерелом Правди. Він сам нагадує нам, що “Я є дорога, і правда, і життя” (Ів.14,6). Отже, існує один шлях до вічного життя тільки через євангельську Правду.

Коли людина лякається і тікає від Правди та намагається пристосуватися до влади, переживаючи за своє майбутнє – вона тікає від Бога. Господь кличе нас іти вперед дорогою Правди і не боятися нікого, бо ми наближаємося до Нього. А передаючи в Його руки своє життя і свою долю, людина отримує найнадійнішу охорону та правильний дороговказ, якраз те, чого нам бракує в житті. Кожній людині потрібен завжди добрий порадник, котрий не підведе і не зрадить у відповідальну хвилину. Якраз ним і є Господь Бог.

Подвиг мученика Димитрія – це не тільки епізод давно минулих часів, який згадуємо сьогодні історично. Це – підказка і добра порада, настанова християнину як служити Правді у теперішньому зрадливому суспільстві. Виконуючи з великими труднощами євангельську науку, тоді можемо сказати разом з розп’ятим Христом: “Я переміг світ” (Ів.16,33).

V). “Ось що вам заповідаю: щоб ви любили один одного” (Ів.15,17). Любов перемагає світ і зобов’язує мужньо наслідувати мученика Димитрія та допомагати один одному. Згідно статистики понад 70% українців вважають себе християнами. Незаможні християнські сім’ї не мають достатньо грошей на лікування в Україні дітей з онкологією, серцевою недостатністю, синдромом Дауна, ДЦП і т.д. Середньостатистичним українським родинам немає кому допомогти. Ми не віримо благодійним фондам! Багато важкохворих дітей живе у наших селах і містах, ви їх добре знаєте, але вони потребують грошей на лікарства. І коли ми об’єднаємося та принесемо десятину від своїх прибутків, тоді це буде велика підтримка для батьків.

Висновки. Взірцем християнина є мученики, які не дивлячись на обставини, завжди жили вірою. І доки ми живемо вірою, можемо йти по життю, як апостол Петро по воді.

Ви повинні пам’ятати, що між нами немає ні гірших, ані ліпших і ніхто не вартує більше, ніж кожен зокрема. Перед Богом всі ми єдині: і ті, що живуть в казкових котеджах, їздять дорогих машинах, приватних літаках і лікуються в найкращих лікарнях світу і ті голодні, що просять милостиню на їжу подібно до євангельського Лазаря.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі дасть нам силу мужньо в усіх обставинах життя визнавати себе християнином.

Господи укріпи віру у серці кожного християнина в Ісуса Христа. Амінь.

 

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийсько-Чернівецький

 

с. Татарів

8 листопада 2017


  • Правлячий Архієрей



    Преосвященний Владика
    Кир Василій Івасюк
  • Канцелярія єпархії
    Протосинкел
    о. Роман Кіцелюк
    Синкели
    о.Володимир Прокіпчук
    о.Юрій Лукачик

    Канцлер
    о.Микола Горецький
    Віце-канцлер
    о. Олександр Федоришин

  • Економічний відділ
    Економ
    о. Віктор Прийдун

    Касир
    с.Вероніка Петрук

    Юрист
    п. Віра Сліпко
  • Прес-служба єпархії
    Речник
    о. Олег Гриців
    +380978131123
    Прес-секретар
    п. Діана Чавага
    e-mail: press.ugcc.ko@gmail.com
    Канцелярія єпархії
    +380662002606
    вул. І.Франка, 29, м.Коломия
    Івано-Франківської обл.
    78200 Україна
    e-mail: diocese.kolomyja@gmail.com
    Наші кнопки
  •  
  • Дизайн
    pent@gon : studio
  • Підтримка
    добрі люди
  • Розміщення
    добрі люди