Коломийська єпархія УГКЦ
Зображення із фотогалереї

Християнський вісник

Церковний дрес-код

2017-06-22 10:51:00

Чи можна ходити до церкви в джинсах, міні-спідниці, шортах? Яким є найкращий “церковний” дрес-код для молодої людини? Своєю думкою діляться імідж-дизайнер, священик та дружина священика, в той час як молодь намагається вгадати, як краще одягнутися, коли зайдеш до храму.

БФ “Карітас” розпочав проект для вирішення проблеми спілкування між коломиянами і переселенцями

2017-06-16 20:00:37

Доволі часто з уривків приватних розмов можна почути нарікання на людей-переселенців, мовляв прийшли на все готове, “вони зовсім не трудолюбиві”, а ще смітять і не поважають чужу працю, розмовляють російською мовою та ще цілий ряд всяких неприємностей і звинувачень.

Духовно-екологічні роздуми над Знаннями як даром Святого Духа

2017-03-29 21:45:03

Знання – це дар Святого Духа, який допомагає ще більше заглибитись у таємницю Божої любові до Свого Створіння.

 

Проповідь владики Василія (Івасюка) в 24 неділю по Зісланні Святого Духа

Бог навідався до народу свого“(Лк.7,16).

Вступ. Богоро́дичин — село Коломийського району. Лежить за 42 км від районного центру на річці Дівоча, яка в часи Радянського Союзу перетворена на меліоративний рів. Село належить до Жукотинської сільської ради. Налічує 168 дворів, населення— 445 осіб і всі українці.

У часи підпілля відправляв тут митрополит Василь Семенюк у хаті на краю села у пані Яворської. Вона була живим телефоном. Син її працював інженером на мебельній фабриці в Івано-Франківську. Владика Василій приїжджав автобусом до Бортників, а звідти йшов пішки до вашого села. Так само у вас служив отець Петро, справжнє прізвище о.Роман Шафран. І завдяки вірі ви збудували храм, тому що Бог навідався до народу свого” (Лк.7,16).

І). Віра людини стає причиною чуда. Сучасна людина надзвичайно вразлива до здійснення чуда, бо схильна більше говорити, що чуда нема і не може бути. На думку людей, колись відбувались через незнання законів природи, а тепер у світі досягнень найновіших технологій чуда майже не відбуваються.

Ісус Христос виразно суперечить цьому і стверджує, що чудо є наслідком віри. Нинішня людина хоче вірити тоді, коли побачить чудо. Віра має бути причиною чуда. В євангельському читанні сьогодні ми зустрічаємось власне з двома такими подіями.

ІІ). Віра людей відкриває два чуда. Жінка 12 років нездужала на кровотечу і була переконана, що як тільки доторкнеться краю одежі Ісуса – буде оздоровлена. Христос відчув як сила вийшла з Нього і хвора отримала те, в що вірила. Спаситель промовив до неї: Дочко, віра твоя спасла тебе, йди в мирі!” (Лк.8,48). Ми бачимо, що чудо оздоровлення кровоточивої жінки було наслідком її віри. І це привселюдне чудо зцілення кровоточивої жінки, передувало надзвичайно складнішій події.

2.2). Оздоровлення дочки Яіра. Начальник синагоги, на ім’я Яір, просив Ісуса оздоровити важко хвору дванадцятилітню дочку-одиначку (пор.Лк.8,42). Спаситель прийшов у його дім і побачив, що дівчина вже померла.

Проблема смерті є найактуальнішою, хоча про неї ніхто не хоче говорити. Всі намагаються уникати цієї теми. Про неї говорять тільки фахівці: лікарі та священики, які відносяться до смерті професійно. Всі інші не хочуть слухати цього, уникають таких розмов і стараються не думати про смерть.

Людина хоч би багато разів зверталася до лікарів, вела здоровий спосіб життя, відмовлялася від сигарет, алкоголю, напоїв і їжі, шкідливих для здоров’я, пила мікстури і приймала вітаміни, кожен рік їздила відпочивати на море чи в гори на Буковель, вчасно лягала спати та займалася спортом, все одно прийде час смерті. І ця участь чекає всіх нас. Людина може змиритися з багатьма речами: з каліцтвом, болем, недугами, з тим, що вона далеко від дому і страждає, бо не бачить своїх близьких і рідних, переносити тягарі цього життя. Одного людина не зможе сприйняти – це смерть. Яір також не хотів погодитися зі смертю дочки і тому покликав Ісуса до себе. На жаль, дочка вже померла.

2.3). “Твоя дочка померла, не турбуй більш Учителя” (Лк.8,49). Таке було відношення тодішніх людей до смерті! Не турбувати Вчителя, а що тоді залишається робити? Здаватися, плакати, вчинити похоронний обряд і покласти тіло у труну та закопати в могилу. Таке відношення до смерті мають сучасні люди. Ісус йде супроти цього, і говорить: “Не бійся, тільки віруй, і вона спасеться” (Лк.8,50).

У що мав вірити начальник синагоги? В те, що його дочка встане і побіжить до нього, обійме його руками і радітиме? Чи міг він в це повірити, коли вона лежить мертва? Легко сказати: Віруй!”. Але коли біля тебе труп власної дитини, то чи можна тоді вірити? Яір вірив не в дитину, а в Ісуса Христа. Вірив, тому що пророк Ісая сказав: Він знищить смерть навіки. І повтирає Господь з усіх облич сльози” (Іс.25,8).

Яір цілковито довірився Ісусові і не зламався у своїй вірі. Ісус погорджує смертю: узяв дівчину за руку й голосно промовив: Дівчино, пробудися!” (Лк.8,54). І дитина встала. Подібно бачимо воскресіння померлих юнака вдови з Наїну і Лазаря, який вже четвертий день лежав у гробі, і тіло якого вже розкладалося. Христос виявляє себе Володарем життя і смерті.

ІІІ). Ісус Христос – правдивий Володар життя і смерті. Він воскрешає і повертає здоров’я людям, але все це є тільки тінню великої боротьби, яку Христос буде вести зі смертю в період земного життя. Смерть буде домагатися і Його життя. Ісус віддасть Своє життя тільки на три дні, але потім забере його назад вже преображеним і непідвладним терпінню. Апостол Павло в Посланні до Римлян виголошує: Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує” (Рм.6,9). Він зламав брами пекла, що відкривалися тільки всередину, тобто в один бік і повернувся у світ живих.

Найважливішою новиною Нового Заповіту є народження Божого Сина. Бог через поєднався з людиною, а людина – з Богом через тіло. Він приходить з далеких світів і стає, як Первородний між багатьма братами” (Рим.8,29). Месія жив, пішов на смерть і воскрес і вознісся на небо і сів у славі Отця. Отже, ми пов’язані з Ісусом Христом і людською природою, і вірою.

Хрещення стає смертю для гріха, що був причиною смерті (пор.Рим.6,3-5), а Пресвята Євхаристія дарує життя (пор.Ів.5,50-58) і запевнення воскресіння. Люди - нащадки Адама і тому всі повинні перейти через смерть, але вже разом з Христом. Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі” (1Кор.15,22).

Ісус воскресив дитину в домі Яіра. Однак, через певне число років вона помре вдруге. Подібно вдруге помре юнак з міста Наїн, помре і Лазар. Воскреслий Христос обіцяє нам більше, ніж тимчасове воскресіння до земного життя чи тимчасову амністію. Христос обіцяє цілковиту перемогу, яка проходить через смерть. Вона перестає бути кінцем дороги, темрявою і тривогою. Смерть отримує зовсім інший вимір, коли проходимо її з Христом. Вона стає переходом і новим етапом нашої біографії. Після нього починається знову прекрасне і багате життя без кінця. Тепер знаємо, що смерть не є безоднею, впавши в яку ламаємо собі шию. Смерть – це невідома темна дорога, в кінці якої знову бачимо світло - Христа.

Просіть Христа благодаті пройти разом з ангелами хоронителями пройти через цей тунель. Ісус очікує приходу Своїх приятелів і проведе нас переможно через цей тунель смерті і виведе до світла Божої слави, щоби ми там були разом з Ним навіки. І тому храм є тим місцем, де Господь звільняє від гріха і воскресає кожну людину.

ІV). “Дім мій буде названий домом молитви для всіх народів” (Іс.56,7). Символом духовного відродження і джерелом Божих благодатей є новозбудований храм. Завдяки старанням всієї громади та небайдужих людей зібрано кошти і збудовано новий храм. Він став підтвердженням нашої віри, послуху єпископові і знаком того, що Бог навідався до народу свого” (Лк.7,16).

Цар Давид роками збирав гроші і цінні речі на побудову храму. Цар Соломон, як наступник царя Давида, згідно Божої обітниці повинен був збудувати Дім для Господа. На четвертому році його царювання, приготування набули такого розмаху, що почато будівництво. Через сім з половиною років - храм був готовий до посвячення. Як не дивно, але його посвячення відбулося за місяць до повного завершення. Напевно, цьому передувала якась важлива подія.

V). Посвячений храм є домом Бога Живого. Він вимагає приготування живих “каменів”. Живий “камінь” - це людина твердої віри. Церква на початку представлена в образі хиткого Намету, але наповнена людьми сильної віри у прихід Месії. Так само християни сьогодні стали синами Бога від часу хрещення, тобто їхні тіла стали наметами і помешканнями Святого Духа. Дух Божий поступово наповнює нас знаннями про Бога, які знаходяться у храмі. Будь-яке місцезнаходження Бога можна назвати храмом і святим місцем. Кожне людське тіло є наметом і тимчасовим помешканням Бога. Божий храм складається із людей, живого “каміння”, що знаходяться в процесі обтісування і полірування (пор.1Петр. 2,5,9). Хто не витримає обтісування та полірування, той буде визнаний непридатним для славного храму.

Апостол Павло підтверджує, що Церква є майстерним витвором Бога (пор.Еф.2,10) і кличе кожного з нас пройти випробування труднощами життя. Труднощі формують людей, готуючи їх через духовні благословення до участі у небесній славі та безсмерті (пор.Рим.8,28).

Будівництво храму вимагає підготовки: зібрати кошти, скласти план, організувати громаду і т.д. Божий план має на меті поступово відкрити людям красу та порядок світу. Жива Церква є Царським Священством, щоб благословити всі племена землі (пор.Гал. 3,29), а також великим храмом, через який всі люди навчаться любити Бога і жити у гармонії. Таким чином, Церква стане помешканням Бога, звідки буде йти благословення до всіх, хто звернеться очима до освяченого храму.

VІ). Посвячення храму відокремлює його від усіх інших речей. Схожим чином, християни обов’язково повинні пізнати Господа нашого Ісуса Христа, його славу про Воскресіння з мертвих, і тоді посвятитися Богові на службу та наповнитися Святим Духом. Святому Духові віруюча людина повинна повністю підкорити свою волю, щоб Він міг відтепер збудувати у її душі свій намет.

Христос посвятив наш видимий храм у с. Богородичин й офіційно представив його та усі храми в душах охрещених людей - Богові Отцеві. У результаті посвячення, слава Господа наповняє нашу святиню і кожний дім нашого села благодаттю і славою ще перед тим, як він був повністю завершений. Отже, Господь забезпечує своїх вірних захистом і підтримкою, щоб вийти переможцями і не піддатися спокусі та визволитися від лукавого.

Висновки. Ісус хоче, щоб ми були фізично і духовно здорові (пор.Лк.8,35), однак все це залежить від нашої віри.

Сьогодні “Бог навідався до народу свого” (Лк.7,16) через освячення новозбудованого храму. Ісус хоче дати добрі порадити всім скривдженим і зневаженим, немічним і хворим дати чудесне оздоровлення, засумованих розрадити. Рівночасно продовжити будову храму у Ваших серцях. Не руйнуйте свого храму в душі через ворожіння, п’янство, розлучення, не гнівайтеся, не проклинайте, а навпаки всіх благословляйте! Ви - храм Божий” (1Кор.3,16) і тому наповняйте цю рукотворну святиню своєю присутністю.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі заступиться за всіх жителів нашої парафії.

Господи, Господи споглянь з неба і подивись та навідайся до вірних с.Богородичин та зроби цей храм місцем молитви для всіх народів” (Іс. 56,7).

Благословення Господнє на вас! Амінь.

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийський

 

с. Богородичин

12 листопада 2017 року


  • Правлячий Архієрей



    Преосвященний Владика
    Кир Василій Івасюк
  • Канцелярія єпархії
    Протосинкел
    о. Роман Кіцелюк
    Синкели
    о.Володимир Прокіпчук
    о.Юрій Лукачик

    Канцлер
    о.Микола Горецький
    Віце-канцлер
    о. Олександр Федоришин

  • Економічний відділ
    Економ
    о. Віктор Прийдун

    Касир
    с.Вероніка Петрук

    Юрист
    п. Віра Сліпко
  • Прес-служба єпархії
    Речник
    о. Олег Гриців
    +380978131123
    Прес-секретар
    п. Діана Чавага
    e-mail: press.ugcc.ko@gmail.com
    Канцелярія єпархії
    +380662002606
    вул. І.Франка, 29, м.Коломия
    Івано-Франківської обл.
    78200 Україна
    e-mail: diocese.kolomyja@gmail.com
    Наші кнопки
  •  
  • Дизайн
    pent@gon : studio
  • Підтримка
    добрі люди
  • Розміщення
    добрі люди