Коломийська єпархія УГКЦ
Зображення із фотогалереї

Християнський вісник

Церковний дрес-код

2017-06-22 10:51:00

Чи можна ходити до церкви в джинсах, міні-спідниці, шортах? Яким є найкращий “церковний” дрес-код для молодої людини? Своєю думкою діляться імідж-дизайнер, священик та дружина священика, в той час як молодь намагається вгадати, як краще одягнутися, коли зайдеш до храму.

БФ “Карітас” розпочав проект для вирішення проблеми спілкування між коломиянами і переселенцями

2017-06-16 20:00:37

Доволі часто з уривків приватних розмов можна почути нарікання на людей-переселенців, мовляв прийшли на все готове, “вони зовсім не трудолюбиві”, а ще смітять і не поважають чужу працю, розмовляють російською мовою та ще цілий ряд всяких неприємностей і звинувачень.

Духовно-екологічні роздуми над Знаннями як даром Святого Духа

2017-03-29 21:45:03

Знання – це дар Святого Духа, який допомагає ще більше заглибитись у таємницю Божої любові до Свого Створіння.

 

Проповідь владики Василія (Івасюка) в 27 неділю після Зіслання Святого Духа

Жінко, ти звільнена від твоєї недуги” (Лк.13,12)

 

 

Щиросердечно вітаю всіх парафіян с.Ворона стародавнім християнським привітом Христос посеред нас!”.Був, є, і буде!”.

Вступ. Святий день нехай буде освячений Богом через нашу молитву та добрі діла.

І). Храм – дім Милосердного Бога. Подію оздоровлення згорбленої жінки розповідає євангелист Лука третьої неділі перед Різдвом Христовим. Христос звільнив хвору жінку від кайданів гріха й повернув їй здоров’я через покладення рук. “Була ж там одна жінка що її тримав дух у недузі вісімнадцять років: вона була скорчена й не могла ніяк випростатись. Побачивши її Ісус, покликав і промовив до неї: Жінко, ти звільнена від твоєї недуги”. І поклав на неї руки й вона зараз же випросталась, і почала прославляти Бога”(Лк.13,11-13).

Кожне зцілення – це вияв Божої любові до людини. Любов є понад всі людські закони, бо тут знаходяться всі закони і пророки. Любов є в основі всього Божого закону. Всі інші природні й людські закони мають відкривати ще більше любов Бога до людини, але не затемнювати її. Людські закони повинні встановляти порядок, який не може суперечити любові ближнього. Божі заповіді несуть в собі взаємну любов і порядок та є взірцем для народних депутатів.

Хвора жінка навідувалась до синагоги, маючи 18 років таку важку хворобу, щоб молитися і пізнавати Бога. У даному випадку історія її життя стала великою проповіддю про Боже милосердя. Можемо відразу зауважити, що Бог не гордує ніким, хто би то не був і завжди допомагає та спішить до найбільш потребуючих. Саме тому місце нашої молитви - храм Божий, котрий не може обмежитися до виконання особистих приписів, але досконало зберігає закони Божі. Господь вказує, що місце молитви для євреїв - “синагога”, а для християн - “храм” і також місце виконувати добрі діла.

Християнський храм має стати теплим храмом не через опалення, а через теплоту сердець віруючих людей; храм має стати затишним не через зручні лавки для сидіння чи освітлення, а через гостинне ставлення до незнайомих людей; храм має стати місцем духовного піднесення не через красиві культурні надбання, а через особисте пережиття присутності невидимого Бога, який стає близьким до потребуючих також і через нашу присутність. Християнський храм хай буде храмом зустрічі із невидимим, але живим, близьким і милосердним Богом. Ось чим для нас є храм Божий і поведінка в ньому має бути не як у музею, а як в домі Милосердного Бога.

ІІ). Неділя - святий день і час особливої зустрічі з Богом у храмі! “Тоді начальник синагоги, обурений, що Ісус оздоровив у суботу, озвався і мовив до народу: Шість день є, коли маєте працювати; тоді, отже, приходьте й оздоровляйтесь, а не в день суботній”. Господь у відповідь сказав до нього: Лицеміри! Чи кожний з вас не відв’язує свого вола або осла від ясел і не веде його поїти? Цю ж жінку, дочку Авраама, що її сатана зв’язав ось вісімнадцять років, не треба було від цих узів звільнити в день суботній?” (Лк13,14-16). І як він говорив це, усі противники його засоромились, а ввесь народ радів усім славним вчинкам, які він зробив”.

Начальник синагоги відповідав за духовний провід вірних, порядок у святині та дотримання законів. Він не міг привселюдно і прямо заперечити Ісусові зцілювати, а тому звернувся до людей, прирівнюючи добре діло Спасителя до примушеної праці у святковий день.

Субота – це святковий день для євреїв і вона означала день спокою. Хоча із часом вони забули про це і почали розуміти цей день як час неробства та лінивства. Бог шість днів творив світ, а на сьомий день спокійно відпочив. Вартує звернути увагу, що Син Божий після смерті на хресті у п’ятницю також спочив у суботу. Християни почали вшановувати наступний день, бо Ісус Христос воскрес у неділю і це був початок Нового завіту, що поширюється на всіх віруючих.

Історія про зцілення звертає нам увагу, що святковий день призначений почитати Бога і творити діла милосердя. Неділя – це день спасіння, але це не є день погибелі людини! Іван Золотоустий, навчаючи про недільний обов’язок, каже: “Тиждень має сім днів. Тими сімома днями Бог поділився з нами так, що собі не взяв більше, а нам дав менше, і навіть не поділив їх рівно – собі взяв три і нам дав три, але нам відділив шість днів, а для себе взяв один”. Тому в цей день необхідно стриматися від праці і не красти святого дня в Бога, бо цей час освячений і призначений на слухання духовних наук.

Неділя – не є особистим відпочинковим днем, як це вчили атеїсти. Неділя є днем для Бога і тому цей вільний час маємо витрачати на Боже.

Не раз зустрічаються люди, які звертають увагу на дріб’язкові справи, наголошуючи, що в неділю не можна різати, вишивати, помагати по кухні і т.д., але не йти до храму, не читати Святого Письма чи іншої духовної літератури – це вже не вважається за важкий гріх, натомість можуть з нудьги дивитися цілий час світські фільми, пити горілку і займатися всім іншим, що віддаляє від Бога. Такі люди нагадують лицемірів, що на дрібниці звертають увагу, а щось важливе пропускають. Ніякі інші справи не можна ставити вище закону любові! День присвячений Богові відрізняється від інших робочих днів. Неділя - святий день і час особливої зустрічі з Богом!

ІІІ). Сьогоднішня Євангелія особливо наголошує на тому, що потрібно день святий святкувати. В Старому Завіті сказано: Пам’ятай день святий святкувати!”. Новий Завіт зобов’язує: У неділю і свята службу Божу і проповідь вислухати”. У старозавітній святині кожного ранку і вечора приносили в жертву ягнятко, пшеничну муку, вино, кадило і при цьому співали та грали. На жертовнику безперестанно горів вогонь. Тиждень закінчувався суботою і в цей день не можна було працювати. У святковий день приносилися подвійні жертви, 12 хлібів та чашу з вином. Після цього молилися і читали закон. У ці дні заборонено виконувати важкі роботи та необхідно було віддати час на служіння і подяку Богові. Святий Августин повчає: “Той заховує неділю і свято, хто не грішить”. На превеликий жаль, часто можна бачити дуже велике жниво гріхів саме у святковий день: пияцтво, обмови, сварки, зависть, так званий “культурний” відпочинок. Дамоклів меч висить над Україною – жахлива пошесть пияцтва! Грецький філософ Арістотель так оцінює пияцтво: “Пияцтво – добровільне божевілля”, бо з ним тісно поєднані наркоманія, злодійство, вбивство, родинна та національна зради. Старовинні римляни говорили, що потрібно використовувати кожний день і кожну годину нашого життя доцільно, а особливо у святкові дні.

Приклад: В одному містечку жив дуже побожний лікар. Кожної неділі він приходив до храму на Святу Літургію. Але однієї неділі він не прийшов на Богослужіння, бо його покликали до хворої жінки. Він врятував їй життя. Коли його запитали скільки необхідно заплатити. Лікар відповів, що в неділю він не робить жодних фінансових послуг. Це дійсно правдива християнська позиція. Лікар врятував життя не зламавши при цьому свята. Христос оздоровив жінку і так само не зламав святкування суботи.

ІV). Причини хвороби. В образі важко хворої жінки дуже промовисто бачимо хворого кожного з нас; бачимо поділену Київську Церкву на конфесії, а також стрімкий ріст сектантства; бачимо Україну розділену політичними партіями і блоками. Рівночасно бачимо мудрий український народ, що з усіх сил намагається залікувати духовні і політичні рани та підвестися з колін. Завжди найбільш болючі і підступні удари отримуємо із середини, а саме: від своїх дітей, близьких, друзів, народних обранців…

Сьогодні багато людей є скорченими і згорбленими хворобами гріха. Існують зовнішні і внутрішні причини цієї важкої недуги. Зовнішні причини не залежать від нас. Це проблеми пов’язані зі здоров’ям, роботою, дітьми, а особливо від тих, кого любимо та опікуємося, а також від агресивних сусідів. Ці причини приходять незалежно від нашої волі і бажання. І тому ми переживаємо їх разом з Ісусом, бо Спаситель бере ці труднощі на власні плечі та несе їх разом з нами.

Євангеліє відкриває внутрішні причини, жінку тримав дух у недузі” (Лк. 13,11) скорченою 18 років. Цей дух є присутній у нас під різними формами. Важливо розкрити підступи лихого і не допомагати йому зв’язувати себе самого ланцюгами самолюбства: надмірно догоджувати собі, постійно дбати тільки про себе і шукати своєї вигоди та слави. У цей спосіб кожний має свою правду, свою церкву і своє окреме бачення держави. Тому люди часто сприймають своє бачення, як загальне добро цілої громади, але забувають про Божі й державні закони. Дійсно, дуже важко працювати з людьми. Не раз двоє людей зроблять з нічого якусь трудність, а третя сторона має їх примирити. Просімо Святого Духа, щоб дав можливість побачити нашу хворобу та допоміг її вилікувати.

V). Апостол Павло називає лікарством душі “Слово Боже” (Еф. 6,17). Слово Боже – це Ісус, Котрий приходить до нас перед Різдвом, щоб воскресити людину. Він повертає образ Божий людині: спочатку покликав жінку, а потім поклав на неї руки. Якраз у цьому й полягає місія Спасителя – воскресити упалого Адама у людських серцях. І для цього Бог посилає нам своє Живе Слово і Святого Духа. Зі сторони людини бездіяльні постанови та пустомовні обіцянки в боротьбі за своє щастя нічого нам не допоможуть, бо тоді ми опиняємося неначе у сумнозвісному Іловайському котлі.

Слово Боже це є меч духовний у боротьбі з сатаною! Застосування духовного меча є надзвичайно необхідне. Синод Єпископів поручає читати і роздумувати у парафії та вдома над частинами Святого Письма, щоб отримати силу поборювати гріх і щасливо жити. Один прочитаний вірш із Святого Письма має бути у наших роздумах впродовж цілого дня або й тижня. Настільною домашньою книгою християнина має бути Євангеліє, Псалтир, молитовник. Отже, Слово Боже пробуджує нашу любов до Бога Отця і стає лікувальною силою для спаралізованої гріхом душі.

Ісус поклав руки на хвору жінку. Подібно робили це апостоли від заснування Церкви, бо саме через покладання рук передавали силу Святого Духа своїм наступникам та оздоровляли вірних. У святій Літургії після освячення хліба і вина, священик прикликує силу Святого Духа і той, хто добре висповідався та запричащався, отримує оздоровлення тут у храмі для себе, своєї родини і спасіння власної душі. Руки священика є знаком Божої сили. Руки єпископа через уділення благословення і мирування так само передають вам силу Святого Духа, завдяки якій можете випростовуватися, тобто перемогти хворобу яка вас мучить.

Милосердя хочу!”(Мт.9,13). В нашій Церкві митрополит Андрей Шептицький мав такий милосердний погляд, що як подивився на чоловіка, то робилося легше на душі і той забував за всі тягарі так, якби висповідався із найтяжчих гріхів. Дійсно, митрополит в дусі Євангелія говорив людям: “Я так дуже хотів би обтерти сльози з очей тих, хто плаче, потішити кожного, хто сумує, покріпити кожного, хто слабкий, оздоровити кожного, хто хворий, просвітити кожного, хто темний… Я хотів би стати всім для всіх, щоб всіх спасти…». І тому особливим закликом до кожного є прийняти Боже милосердя.

Висновки. Сьогодні наш народ перебуває у стані війни – гинуть молоді люди і це паралізує наш народ. Злий дух хоче зупинити мир і зв’язати милосердя. Духовне “скорчення” дуже часто отримуємо через брак твердої віри і надії на Бога. Сьогодні це є новітня форма ув’язнення людей кайданами розчарування, безнадійності та втрати сенсу життя на землі.

І тому заклик “встань і йди до Церкви!” у неділі та свята на спільну молитву – це запрошення бути щасливим та уникнути гріховної в’язниці!

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі допоможе покинути власний егоїзм і гордість, звернути своє прохання до Господа з твердою надією отримати лікарство від духовного паралічу.

Господи допоможи побороти душевні й тілесні недуги нашого народу та наповнити життя ділами милосердя і віднайти мир у серцях людей та в нашій державі Україні! Амінь.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

 

 с.Ворона

10 грудня 2017 року


  • Правлячий Архієрей



    Преосвященний Владика
    Кир Василій Івасюк
  • Канцелярія єпархії
    Протосинкел
    о. Роман Кіцелюк
    Синкели
    о.Володимир Прокіпчук
    о.Юрій Лукачик

    Канцлер
    о.Микола Горецький
    Віце-канцлер
    о. Олександр Федоришин

  • Економічний відділ
    Економ
    о. Віктор Прийдун

    Касир
    с.Вероніка Петрук

    Юрист
    п. Віра Сліпко
  • Прес-служба єпархії
    Речник
    о. Олег Гриців
    +380978131123
    Прес-секретар
    п. Діана Чавага
    e-mail: press.ugcc.ko@gmail.com
    Канцелярія єпархії
    +380662002606
    вул. І.Франка, 29, м.Коломия
    Івано-Франківської обл.
    78200 Україна
    e-mail: diocese.kolomyja@gmail.com
    Наші кнопки
  •  
  • Дизайн
    pent@gon : studio
  • Підтримка
    добрі люди
  • Розміщення
    добрі люди